Реаліст, мрійник і козацький міф: у Києві відкрили ретроспективу Іллі Рєпіна

13 травня у Національному музеї «Київська картинна галерея» розпочала роботу експозиція «Ілля Рєпін. Реаліст і мрійник». Проєкт об’єднав фонди трьох провідних національних музеїв, аби представити творчість художника через призму його зв’язків з Україною та ролі у формуванні національних історичних образів.

Відкриття зафіксував фотокореспондент ZN.UA Василь Артюшенко.

Експозиція, що розмістилася у залах другого поверху, базується на найбільшій в Україні музейній колекції робіт митця. До формування виставки також долучилися Національний художній музей України та Національний музей Тараса Шевченка. Глядачам презентували як відомі живописні полотна, так і графічні роботи, ескізи та архівні матеріали.

Автопортрет (1912)

Василь Артюшенко, ZN.UA

Окремий пласт виставки присвячено українській тематиці, яка була наскрізною у творчості уродженця Слобожанщини. В залах можна побачити побутові нариси, замальовки селянських хат та козацького спорядження, зроблені під час подорожі митця батьківщиною у 1880 році. Портретний ряд представлений зображенням Тараса Шевченка, ескізами до пам’ятника Кобзареві та посмертним портретом історика Миколи Костомарова. Сюжетний живопис охоплює полотна «Голгофа», «Миколай Мирлікійський…» та роботу «Поприщин», створену за мотивами повісті Миколи Гоголя.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Картини Малевича та Рєпіна стали національним культурним надбанням

Портрет поета С. М. Городецького з дружиною (1914)

Василь Артюшенко, ZN.UA

Особливе місце посідають підготовчі матеріали до знаменитого полотна «Запорожці пишуть листа турецькому султану». За словами кураторів, сьогодні цей образ став символом народного спротиву. Сучасне прочитання цього образу представлене у фоторимейку французько-українського фотографа Юрія Білака, де в ролі героїв майстра вбачають себе нинішні захисники України.

Історик Микола Іванович Костомаров у труні (1885)

Василь Артюшенко, ZN.UA

Науковці музею наголошують, що творча ідентичність Рєпіна формувалася у постійному діалозі з українською інтелектуальною елітою того часу — Дмитром Яворницьким та Василем Тарновським.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Ресентимент і внутрішня свобода: Ілля Ріпин між українським і російським образом людини

«Ми запрошуємо пильніше придивитися до творчості одного з найуспішніших художників Російської імперії, який народився в Україні й зберігав тісний зв’язок із батьківщиною, та поміркувати над тим що ж переважило у житті й творчості художника — Петербург чи Чугуїв, імперська кар’єра чи українське ядро, реалії буття чи українські мрії», — зазначають куратори.

Василь Артюшенко, ZN.UA

Ілля Рєпін (1844–1930) здобув визнання в межах імперської академічної школи, тривалий час працював за кордоном, проте останні десятиліття життя провів у Фінляндії (селище Куоккала), де і був похований, залишаючись відстороненим від радянського мистецького контексту.

Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.

Будь ласка, виберіть один або більше пунктів

Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК