Без людей, грошей і повноважень: як БЕБ досягає результатів

Бюро економічної безпеки (БЕБ) почало демонструвати результати роботи, хоча проблеми з переатестацією, кадровим дефіцитом і браком повноважень досі залишаються невирішеними. У Бюро заявляють про викриття схем у сферах економіки, де держава роками втрачала мільярди гривень. Про це пише голова Антикорупційного центру «Межа» Мартина Богуславець у статті «Вивести із "тіні" 60 мільярдів. Як БЕБ має виконувати показники без людей, повноважень і грошей».

Серед прикладів результативної роботи БЕБ авторка називає викриття схем на митниці, зловживань під час відновлення теплоелектростанцій після російських атак, операції з припинення нелегального обігу вейпів, викриття мереж із виготовлення фальшивих паспортів і банкнот, а також ліквідацію незаконного грального бізнесу.

«Лише за минулий місяць великі ритейлери електроніки заявили про вихід зі схем дроблення бізнесу на ФОПів, відшкодування збитків державі та перехід до прозорої корпоративної моделі управління з детінізацією податків», — зазначає Богуславець.

За її словами, парадокс полягає в тому, що БЕБ демонструє результативність «в умовах, які складно назвати нормальними для інституції з такими очікуваннями».

Які проблеми існують 

На думку авторки, реформу БЕБ необхідно завершити. Для цього насамперед потрібно ухвалити законодавчі зміни, передбачені законопроєктом №14207-1.

«Запропоновані ним зміни спрямовані на усунення ключових інституційних і процесуальних обмежень Бюро, розширення доступу до інформації, посилення аналітичних спроможностей та забезпечення ефективнішого виконання покладених на орган функцій», — пояснює експертка.

Крім того, БЕБ досі не наділене низкою процесуальних, оперативно-розшукових та інформаційно-аналітичних повноважень, якими вже користуються інші правоохоронні органи.

«Додатковими факторами залишаються відсутність передбаченої законом єдиної інформаційної системи, хронічне недофінансування та штучне обмеження кадрової чисельності всупереч вимогам спеціального закону», — підкреслює вона.

Також, за словами Богуславець, подальше інституційне посилення БЕБ потребує політичної волі та підтримки міжнародних партнерів.

«Досвід попередніх етапів реформи свідчить, що найважливіші зміни у сфері економічної безпеки ставали можливими за активної участі Європейського Союзу та МВФ через встановлення конкретних вимог як передумови для отримання фінансування. Лише поєднання належного ресурсного забезпечення, законодавчого посилення повноважень БЕБ та міжнародної підтримки дасть змогу реалізувати потенціал детінізації економіки й забезпечити додаткові бюджетні надходження, на які розраховує держава», — наголошує авторка.

З іншими статтями Мартини Богуславець можна ознайомитися за посиланням.