«Е-бали» зависли: виробники зброї не можуть отримати оплату за поставлену продукцію

«Е-бали» зависли: виробники зброї не можуть отримати оплату за поставлену продукцію © Getty Images
Заборгованість сягає сотень мільйонів. 

Українські виробники зброї поставили на фронт свою продукцію за «Е-бали» і наразі не можуть отримати за неї гроші. Заборгованість перед окремими підприємствами становить від 24 млн до сотень мільйонів гривень. Про це повідомив виконавчий директор Української Ради Зброярів Ігор Федірко.

«Це переважно не найбільші гравці ринку, для яких затримка в один-два мільйони доларів є неприємним, але керованим касовим розривом. Для невеликих компаній це гроші на зарплати, компоненти та виробництво наступних партій техніки. У частини з них уже виникають проблеми з оплатою праці», — пояснив він.

Федірко додав, що проблема стосується всіх постачань за «Е-балами».

«Після змін до бюджетного законодавства фінансування чекає на погодження Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки. З боку Міністерства оборони цим займається ДРСОТ (Департамент розвитку спроможностей та оборонних технологій), колишній ДВТП», — уточнив директор Української Ради Зброярів.

Реальна проблема

10 червня Верховна Рада ухвалила Закон №4908-IX, а 24 червня набрали чинності зміни до статті 28 Закону про Державний бюджет України на 2026 рік. Пропорції розподілу військового ПДФО залишилися незмінними: 60% отримує Міністерство оборони, 30% — Держспецзв'язку, ще 10% автоматично спрямовуються безпосередньо військовим частинам.

«Однак з'явилася нова вимога. Напрями використання 60% МОУ та 30% Держспецзв'язку тепер мають погоджуватися з оборонним Комітетом ВР. Важливе уточнення: Комітет погоджує не кожне нарахування і не кожну окрему поставку, а загальні напрями використання коштів. Оскільки «Е-бали» фінансуються з частки Міністерства оборони, цей напрям також потрапив під погодження. Яке щастя, що 10%, які автоматично спрямовуються військовим частинам, нова вимога не зачепила», — пояснив Ігор Федірко.

Водночас закон не встановлює жодного строку, протягом якого Комітет має надати погодження.

«Іронічно, що закон, який загалом мав збільшити фінансування сектору безпеки й оборони на 1,56 трильйона гривень, одночасно створив ще одне коло погоджень, через яке частина оборонних компаній тепер не отримує оплату», — звернув увагу Федірко.

Нагадаємо, що «Е-бали» нараховуються за знищення ворожої техніки та живої сили, логістичні місії за допомогою наземних роботизованих комплексів (НРК), роботу снайперських систем і виконання завдань малої ППО. Накопичені бали підрозділи можуть використовувати для замовлення необхідного озброєння, техніки та спорядження на офіційному маркетплейсі Brave1 Market.

Як писало ZN.UA, станом на 2026 рік потенційна спроможність українського оборонно-промислового комплексу оцінюється приблизно у 55 млрд дол. на рік. Водночас внутрішній попит залишається значно нижчим за виробничі можливості галузі. 2025 року український ОПК був недозавантажений щонайменше на 40%. За таких умов експорт стає не лише економічним інструментом розвитку, а й необхідною умовою збереження виробничих потужностей, технологічних команд і темпів інновацій. Про це читайте в статті "Світ готовий купувати українські оборонні рішення. Чи готова до цього Україна?"

 

 

Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі