Енергосистема РФ має вразливе місце: експерт пояснив можливі наслідки для економіки

Станом на 1 січня 2026 року потужність енергосистеми Росії становила близько 270 ГВт, а виробництво електроенергії за 2025 рік досягло 1 182 млрд кВт·год. Основу енергосистеми наразі формує теплова генерація. Велика енергосистема стійка до локальних аварій, однак вона не може миттєво переміщувати десятки гігаватів між регіонами без обмежень з боку мережі. На це звертає увагу Олег Саркіц, експерт з антикризового менеджменту, засновник ГО «Народна мрія», співзасновник БФ «До Мрії», у статті «Дизель, електрика, залізниця — точки, де Україна може завдати Росії найбільшої шкоди».

Російська енергосистема має значні резерви потужності та міжрегіональні перетоки, тому одиничне пошкодження саме по собі не створює загальнонаціонального колапсу.

«Але запас міцності помітно звужується у періоди пікового попиту. 26 січня 2026 року споживання потужності в Росії досягло історичного максимуму — 177,5 ГВт. Саме тому економічно важливими є не номінальний обсяг генерації країни, а доступна потужність у конкретному енергорайоні, стан мережі та можливість швидко перекинути резерв», — підкреслює автор.

За його словами, головний економічний ризик для Росії — це втрата якості та безперервності енергопостачання. Для металургії, хімічної промисловості, нафтопереробки, великих машинобудівних підприємств або виробництва компонентів це може означати аварійну зупинку. Як наслідок, можливі псування напівфабрикатів, перезапуск технологічного циклу та втрата продукції за кілька змін.

«Тому локальний дефіцит потужності може давати економічний ефект, що значно перевищує частку втраченої електроенергії у національному балансі», — вважає експерт.

Розрахунки демонструють масштаб потенційних втрат. Так, дефіцит потужності у 5 ГВт протягом одного тижня означає недопостачання близько 0,84 ТВт·год. Дефіцит 10 ГВт протягом двох тижнів — це 3,36 ТВт·год, а 20 ГВт протягом місяця — 14,4 ТВт·год. У річному балансі Росії останній сценарій дорівнює лише приблизно 1,2% виробітку електроенергії у 2025 році.

«Але якщо такий дефіцит концентрується у кількох промислових регіонах, вплив на обсяги виробництва, логістику і ремонтні цикли може бути непропорційно більшим. Саме концентрація, а не національний відсоток, визначає економічну ціну», — додає він.

З іншими статтями автора можна ознайомитися за посиланням.