Гетманцев розповів, як держава планує підтримувати бізнес, що постраждав від атак РФ

У держави немає грошей, щоб напряму компенсувати компаніям збитки від російських атак. У таких умовах бізнес, зокрема великий, потребує двох речей: доступу до державних кредитних програм та розширення фінансування програм страхування. Про це в інтерв'ю РБК-Україна заявив голова фінансового комітету ВР Данило Гетманцев.

На боці великого бізнесу

За словами голови комітету, компенсувати втрати бізнесу державний бюджет не може, оскільки тільки прямі збитки бізнесу становлять приблизно річний ВВП України.

«Але субсидувати частину відсоткової ставки та надати гарантії держава зобов'язана», — зазначив він.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

АЗС зникають під обстрілами: чому бізнес сперечається про легалізацію продажу пального з бензовозів

Водночас, виходячи з його слів, малий та середній бізнес не є пріоритетом для держави.

«Держава обмежена у ресурсах: якби ми одразу відкрили програми для великого бізнесу, малому й середньому — грошей взагалі не вистачило б. Проте зараз великий бізнес просить розширити ці інструменти, і я з ними абсолютно згоден», — каже депутат.

За його словами, кредитування для бізнесу буде. Вже відбулося обговорення з прем'єром і міністром економіки розширення програми «5-7-9%».

«Потреби "Епіцентру", "Нової пошти" та інших вимірюються мільярдами. Вони готові брати ці мільярди з банківської системи за прийнятним відсотком», — переконаний він.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Новий удар по агробізнесу: росіяни пошкодили елеватор на Сумщині

Страхування воєнних ризиків

Щодо програми страхування, то наразі вона працює «дуже умовно». Проблема — у ліміті відшкодування до 30 млн гривень.

«Для великих мереж це надто мала сума, хоча малий бізнес міг би проявляти більшу активність. Програму страхування треба розширювати. Якщо зараз на неї передбачено лише 1 млрд гривень, то цю суму необхідно збільшувати в 10–30 разів — до 10–30 млрд гривень», — каже Гетманцев.

За його словами, Верховна Рада очікує від Мінекономіки відповідних пропозицій. На його думку, парламент підтримає таку ініціативу. Навіть гроші на це знайдуть: «Ліміти за цими програмами мають бути істотно збільшені для всіх».

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

"Обставини виявилися сильнішими": Rozetka скорочує працівників та змінює бізнес через знищення складу у Броварах

Як пише ZN.UA, держбюджет періоду повномасштабного вторгнення є хронічно дефіцитним і складним. Ми маємо критичну залежність від траншів міжнародних донорів, абсолютну більшість власних податків і зборів (більш як 2 трлн грн щорічно) витрачаємо на сектор оборони та безпеки. За таких умов логіка дій Кабміну мала би бути чіткою: максимальна економія кожної гривні, жорстка адресність соціальних видатків і підтримка бізнесу, що генерує податки. Про це читайте в статті "Бюджетний шпагат 2026: додаткові податки та неефективні видатки".