Іноземці купують українські банки: чому їх зацікавив цей ринок

Українська банківська система є однією з найпопулярніших серед іноземних інвесторів. Їх приваблюють передусім стабільність сектору, його прибутковість, наближення регулювання до норм ЄС та можливість швидко вийти на ринок. Про це пише 24 Канал із посиланням на експертів та статистику фінансового сектору.

Нові гравці

Цьогоріч на український ринок вийшла естонська Iute Group, яка придбала ліцензований перехідний банк, створений Фондом гарантування вкладів на базі активів неплатоспроможного РВС Банку.

У квітні також вийшла на український ринок польська фінтех-компанія ZEN.COM, яка придбала 100% акцій Першого інвестиційного банку (ПІНбанку).

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Скільки грошей українці зберігають у банках: названо суму та частку валютних вкладів

«Інтерес фінтех-компаній можна пояснити певними обмеженнями руху капіталу, через що додаткові фінансові сервіси можуть ставати досить цікавими», — зазначив фінансовий експерт Сергій Фурса.

Крім того, французька банківська група Crédit Agricole готується завершити угоду з придбання Банку Львів.

Причини

За результатами перевірки НБУ, навіть за несприятливого сценарію сукупний обсяг капіталу банків останніми роками зростав. На кінець 2025 року всі банки дотримувалися вимог щодо достатності капіталу, а частка непрацюючих кредитів знизилася до найнижчого за 15 років рівня.

Для потенційного покупця це означає менший ризик придбання банку із прихованими проблемами у кредитному портфелі.

Зазначається, що посилення нагляду НБУ також сприяє ефективнішому врегулюванню ситуації у разі неплатоспроможності банків.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

«Сенс банк» пояснив, чому не може звільнити Ступака із посади голови правління

Як писало ZN.UA, українська банківська система демонструє позитивну динаміку: збільшуються кредити бізнесу і населенню, якщо порівнювати з попереднім роком, скорочується частка непрацюючих кредитів, банки залишаються прибутковими — в більшості випадків за рахунок держави, а попит на фінансування поступово відновлюється. Однак все це приховує значні проблеми сектору. Про це читайте в статті "Кредитний парадокс. Приріст є, прориву немає".