Міжнародні трансферти зросли у 4,6 раза: що відбувається з держфінансами України

Формально дефіцит державного бюджету України скорочується. За підсумками перших семи місяців 2026 року він у 3,6 раза менший, ніж за аналогічний період 2025 року. Однак це не означає, що країна вирішила свої фінансові труднощі, оскільки держава не відновила власну дохідну спроможність. Про це пише Богдан Данилишин, завідувач кафедри регіоналістики Київського національного університету імені Вадима Гетьмана, академік НАН України, ексголова Ради НБУ, у статті «Ситуація у держфінансах близька до критичної. Що робити».

Для порівняння, за січень—липень 2026 року доходи державного бюджету становили 3 249,2 млрд грн, а видатки — 3 437,4 млрд грн. Офіційний дефіцит дорівнював 187,3 млрд грн. Натомість за аналогічний період 2025 року дефіцит становив 677,9 млрд грн.

Відповідно до аналізу автора, міжнародні трансферти у доходах державного бюджету зросли до 1 000,7 млрд грн. Це у 4,6 раза більше, ніж торік, і становить 30,8% усіх бюджетних доходів. Без цього ресурсу внутрішні доходи становили б 2 248,5 млрд грн і покривали б лише 65,4% видатків.

«Розрив між видатками та внутрішніми доходами дорівнював би близько 1 187,9 млрд грн, або 52,8% внутрішніх доходів», — підкреслює автор.

Як зазначає Данилишин, поліпшення сальдо бюджетного дефіциту повністю пояснюється зовнішньою підтримкою. Водночас за останній рік бюджетна нерівновага посилилася. Так, у січні—липні 2025 року розрив без міжнародних трансфертів становив приблизно 897,6 млрд грн. 2026 року він збільшився орієнтовно на третину, водночас офіційний дефіцит скоротився на 490,6 млрд грн, тоді як міжнародні трансферти зросли на 785,4 млрд грн.

Водночас статистичне скорочення дефіциту, яке спостерігається, не заперечує коректності бюджетного обліку. Однак варто враховувати й інші економічні показники.

«Отримані трансферти є законним джерелом доходів, проте для оцінки фінансової стійкості важливо бачити обидва показники — офіційний дефіцит і розрив, який залишається після вилучення зовнішньої допомоги. Перший показує поточний касовий результат, а другий — наскільки держава здатна виконувати свої зобов’язання власним ресурсом», — зазначає автор.

З іншими статтями автора можна ознайомитися за посиланням.