МВФ б’є на сполох через війну на Близькому Сході й готує гроші: які країни постраждають найбільше

Міжнародний валютний фонд (МВФ) очікує, що буде змушений надати до 50 мільярдів доларів термінової фінансової допомоги країнам, які постраждали від війни на Близькому Сході. Про це в четвер заявила директорка-розпорядниця Фонду Крісталіна Георгієва. За її словами, криза матиме тривалий економічний вплив.

«З огляду на наслідки війни на Близькому Сході, ми очікуємо, що попит на короткострокову підтримку платіжного балансу з боку МВФ зросте до рівня від 20 до 50 мільярдів доларів, причому нижня межа буде актуальною, якщо перемир’я збережеться», — цитує Георгієву агентство AFP.

Вона додала, що продовольча небезпека через порушення транспортних і логістичних ланцюгів, спричинених війною, може торкнутися щонайменше 45 мільйонів людей.

Війна в Ірані: скільки втратить економіка України від паливного шоку

«Навіть у найкращому сценарії не буде простого і швидкого повернення до попереднього стану», — зазначила вона, коментуючи крихке перемир’я, яке трималося станом на четвер.

МВФ також планує переглянути у бік зниження прогноз глобального економічного зростання на 2026 рік через вплив кризи, адже стрімке зростання цін на енергоносії сильніше б’є по окремих вразливих економіках.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Ціни на пальне зростатимуть місяцями навіть після відкриття Ормузької протоки — Reuters

Георгієва зазначила, що навіть у найоптимістичнішому сценарії руйнування інфраструктури, перебої з постачанням і втрата довіри ринків — серед інших довгострокових негативних ефектів — означатимуть нижчі темпи зростання, ніж очікувалося.

Вона наголосила на асиметричному впливі кризи: країни з низькими доходами, які імпортують енергоносії та мають обмежені бюджетні ресурси, постраждають значно сильніше за інші.

«Зверніть увагу на країни Тихоокеанського регіону, які знаходяться в кінці довгого ланцюга постачання і не знають, чи зможе до них дійти паливо після таких серйозних збоїв», — сказала вона.

Удар по економіках Близького Сходу

У середу Світовий банк повідомив, що війна вже завдала «серйозного і негайного економічного удару» по Близькому Сходу.

Без урахування Ірану економічне зростання в регіоні у 2026 році, за прогнозами, сповільниться до лише 1,8% порівняно з 4% роком раніше — це на 2,4 відсоткового пункту менше, ніж очікувалося до початку війни.

МВФ також може переглянути глобальний рівень інфляції у бік зростання через подорожчання нафти та порушення ланцюгів постачання.

У середу керівники МВФ, Світового банку та Всесвітньої продовольчої програми (WFP) зустрілися у Вашингтоні, щоб обговорити економічні та продовольчі наслідки війни.

«Різке зростання цін на нафту, газ і добрива разом із транспортними обмеженнями неминуче призведе до подорожчання продуктів і погіршення продовольчої безпеки», — йдеться у спільній заяві за підсумками зустрічі.

МВФ і Світовий банк також створили координаційну групу для реагування на вплив війни на енергетичні ринки. Засідання цієї групи на високому рівні заплановане на понеділок.

Іранська криза підняла ціни на газ удвічі і заскочила Європу з рекордно порожніми газовими сховищами. Але поки ЄС використовує шок як стимул для системної перебудови енергетики, Україна продовжує латати дірки і ризикує ввійти в наступну зиму з мінімумом запасів.

Аналітикиня Ukraine Facility Platform Марія Цатурян у статті «Газова криза в Європі. Чи подолають її ЄС і тим паче Україна»  пояснює, як Україні перестати бути реципієнтом допомоги там, де вона могла б стати партнером.