Переробка ріпаку зросла у 2,7 раза, сої — до 54%: Кисилевський про ефект експортного мита

Мита на експорт насіння сої та ріпаку, які були введені восени минулого року, «спрацювали». Так, за 2025–2026 маркетинговий рік порівняно з попереднім переробка насіння ріпаку в Україні зросла у 2,7 раза, а експорт ріпакової олії — у 2,5 раза. Частка внутрішньої переробки врожаю сої у 2025–2026 маркетинговому році зросла з 39% до 54,2%. Про це повідомив Дмитро Кисилевський, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку.

Валютна виручка від експорту ріпакової олії зросла більш ніж утричі, сягнувши $588 млн. Незважаючи на падіння обсягів урожаю соєвих бобів із 6,6 млн тонн до 4,8 млн тонн, валютна виручка від експорту соєвої олії та шроту зросла на 12,3% — до $1,02 млрд.

При цьому, за даними Мінагрополітики, додаткові надходження до державного бюджету від експортного мита на сою та ріпак склали 2,174 млрд грн за останній маркетинговий рік.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Україна вперше за 20 років втратила лідерство в експорті соняшникової олії — USDA

«Після введення мита фермери продовжують вважати ці культури рентабельними для себе, прогнози щодо ризику відмови фермерів сіяти ці культури не справдилися», — зазначив Кисилевський.

Порівняно з попереднім маркетинговим роком площі збирання цих культур змінилися несуттєво: ріпаку — на +15,7%, сої — на -3,9%. Сумарно площі під цими культурами зросли з 3,25 млн га до 3,37 млн га.

«Коли Україна експортує не сою та ріпак, а продукти їхньої переробки, зростання валютної виручки з кожної тонни експорту становить від 30% до 50% залежно від кінцевого товару. Переробка = здоровий глузд», — додав він.

Нагадаємо, 16 липня 2025 року Верховна Рада схвалила запровадження 10% мита на експорт насіння сої та ріпаку. Мита почали діяти з 4 вересня 2025 року.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

США нарощують експорт кукурудзи до ЄС через проблеми України з морською логістикою — Politico

Восени минулого року Держстат перестав публікувати дані про зовнішню торгівлю товарами. Те, що мало кого занепокоїло на початку, наразі сильно напружує всіх, хто з цими даними працює, — від аналітиків і журналістів до Мінекономіки та НБУ, які їх використовують безпосередньо в роботі. Без цих даних неможливі ані макроекономічне планування, ані бюджетне, не працює адекватно контроль митних зборів та експортно-імпортної «тіні», буксує будь-яка державна аналітика і прогнози. Про це читайте в статті "Митний саботаж. Чому Україна залишилася без статистики зовнішньої торгівлі".