Приватна ППО для бізнесу: хто має захищати підприємства від російських атак

Група ППО, створена на базі підприємства, є його структурним підрозділом, утвореним для захисту майна цього підприємства. Саме підприємство фінансує діяльність групи, формує її зі своїх працівників, організовує навчання, закуповує обладнання тощо. Для військових це досить просте завдання, але не для бізнесу. Про це пише Роберт Зелді, експерт із митних справ, партнер Delta International Law, LEGAD (2015–2016, 2022), у статті «Приватна ППО для захисту підприємств — проблеми та їхнє вирішення».

Як зазначає автор, підрозділ ППО для підприємства — це виключно витрати. Він не виробляє продукції, не надає послуг, не генерує виручки і при цьому потребує витрат на зарплати, обладнання, приміщення, транспорт та інше. А якщо об'єкт треба прикривати постійно, одного екіпажу недостатньо.

«Залежно від конкретного засобу ППО невелика бойова спроможність дуже швидко перетворюється на окрему штатну одиницю підприємства з десятком чи більше працівників. Для великого енергетичного або промислового холдингу це ще можна уявити. Для середнього підприємства — вже значно важче. Для малого бізнесу — майже нереально», — підкреслює автор.

Є ще одна проблема, за словами автора, — об'єкт, бізнес і майно, які треба захищати, далеко не завжди належать одній юридичній особі. Наприклад, великий склад може належати власнику логістичного парку, експлуатуватися логістичним оператором, бути частково переданим одному клієнту в оренду, а всередині зберігати товари ще десятків компаній.

У такому разі постає питання: хто повинен створювати ППО?

Як наслідок, на одному майданчику можна отримати кілька паралельних ППО, тоді як сусідній об'єкт залишиться без жодної.

До речі, постанова Кабміну №1506 не забороняє включати до спільного рішення різні об'єкти, а серед передумов для отримання статусу уповноваженого підприємства є навіть ліцензія на охоронну діяльність. Тобто певне вікно для спеціалізованої моделі вже існує.

«Проблема в іншому: постанова прямо не конструює моделі, за якої одна спеціалізована компанія надає послуги ППО третім особам, переміщує свої розрахунки між об'єктами та отримує за це плату. Правову архітектуру однаково побудовано навколо “підприємства, яке захищає себе”, а не навколо оператора, професійною діяльністю якого є захист інших», — вважає автор.

З іншими статтями автора можна ознайомитися за посиланням.