Росіяни звинувачують свою владу у паливній кризі, а не удари по НПЗ — дослідження

Попри офіційні заяви Кремля про відсутність системних проблем із паливом, дедалі більше росіян не вірять поясненням влади та пов'язують подорожчання бензину не з українськими ударами по нафтопереробній інфраструктурі, а з діями чиновників, олігархів і спекулянтів. Про це свідчить дослідження громадської організації "Join Ukraine", яке охоплює реакції користувачів у регіональних спільнотах "ВКонтактє" та Telegram за період з 1 до 7 червня 2026 року.

Моніторинг проводився у 82 регіонах РФ та на тимчасово окупованих територіях України. Загалом аналітики дослідили 40 442 Telegram-публікації у 411 каналах із сумарним охопленням 516 млн переглядів, а також 302 групи у "ВКонтактє" у 33 регіонах.

Влада РФ заперечує 

У дослідженні зазначається, що федеральна влада РФ продовжує заперечувати системний дефіцит пального. Ще 21 травня Кремль заявляв про відсутність ризиків для паливного забезпечення країни, пояснюючи ситуацію ремонтами на НПЗ та наявністю "компенсаторних механізмів". Однак уже на початку червня Росія була змушена скорочувати експорт сирої нафти, щоб збільшити внутрішню переробку.

Найбільш гостро проблема проявилася в тимчасово окупованому Криму та Севастополі. На частині автозаправних станцій запровадили ліміти продажу — не більше 20 літрів на один автомобіль або каністру, а також почали використовувати талонну систему.

Реакція населення 

"Ми бачимо, що населення здебільшого відкидає пояснення паливної кризи українськими ударами по НПЗ. Наразі росіяни більше вірять у те, що влада штучно піднімає ціни, щоб заробити. Ймовірно, це пов'язано з тим, що населення РФ уже частіше стикається не з абстрактною війною, а з її побутовими наслідками — зростанням цін, чергами на АЗС та обмеженнями на продаж пального. Водночас через накопичену недовіру до чиновників значна частина росіян схильна пояснювати кризу не війною, а діями власної влади та олігархів", — каже Юлія Єленич, аналітикиня російського напряму Join Ukraine.

Найбільше обговорювали дефіцит пального у Карелії, Санкт-Петербурзі, Волгоградській, Бєлгородській областях, ТОТ Криму та на ТОТ ОРДЛО. У цих регіонах повідомлення про ліміти продажу пального викликали здивування, їх вважали абсурдом і критикували владу за неефективність. Значна частина коментаторів вважала дефіцит наслідком проблем із логістикою або штучно створеного ажіотажу.

У Самарі один із користувачів написав: "НПЗ размудохали, причём тут логистика, лапшу вешают народу как обычно".

У Дагестані користувачі напряму звинувачували владу у бездіяльності: "Твари, нет оснований для поднятия цены. Где ФАС служба?"

Водночас у Красноярському краї заклики бойкотувати АЗС зустріли скепсис.

"Хоть по 150, хоть по 200 будет завтра стоить бензин… будут ездить как ездили, потому что власть доила, доит и будет доить", — написав один із коментаторів.

Висновок аналітиків 

Автори дослідження звертають увагу, що наразі зростання емоційної напруги спостерігається переважно в окупованому Криму. В інших регіонах РФ ситуацію поки що сприймають як локальну проблему або тимчасові незручності, дотримуючись логіки "це не про нас".

"Україні важливо досліджувати не те, що говорить Кремль, а те, що між собою обговорюють самі росіяни. Саме там можна побачити реальну ціну війни для російського суспільства: які проблеми люди перестають ігнорувати, де починають звинувачувати владу, а де ще готові терпіти погіршення життя. Це один із небагатьох способів вимірювати стійкість тилу держави-агресора", — додає Юлія Єленич.