Українці залишаються однією з найбільш «готівкових» націй Європи — Пронін

Велика кількість готівки у населення — це своєрідний індикатор, який свідчить про рівень довіри до держави та банків, про очікування людей щодо економіки та власного майбутнього. Про це написав Філіп Пронін, голова Державної служби фінансового моніторингу, у статті для "Українських новин".

За його словами, наразі українці залишаються однією з найбільш "готівкових" націй Європи. Однак вони не народилися з недовірою до банків.

Він згадав фактори, які досі впливають на ставлення українців до готівки: розпад Радянського Союзу, фінансові кризи, банкрутства банків, девальвації, валютні обмеження та ліміти на видачу готівки, а також війну.

Відповідно до даних НБУ, частка гривневої готівки становила близько 23%. І це без урахування валютної готівки.

"У розвинених країнах ця частка зазвичай становить від 5 до 15 відсотків — це показники живої економіки. Низька довіра до інституцій стимулює накопичення готівки. Велика кількість готівки поза банківською системою зменшує обсяг ресурсів, які можуть бути спрямовані на кредитування та інвестиції. Менше інвестицій означає повільніше економічне зростання. Повільне економічне зростання, натомість, не створює достатніх підстав для зростання довіри", — пояснив він.

Місце контролю

За його словами, "було б помилкою вважати, що проблему можна вирішити лише посиленням контролю".

"Історично сильне регулювання часто було виправданою відповіддю на масштабну тіньову економіку, корупцію та ризики фінансування злочинної діяльності. Але на певному етапі надмірне регулювання починає стримувати розвиток економіки, знижувати підприємницьку активність та відштовхувати інвестиції", — додав він.

Що робити

За його словами, потрібно не боротися з готівкою, а створити умови, за яких громадяни самі захочуть перевести свої заощадження у фінансову систему.

"Для цього потрібні прогнозовані правила гри, захист права власності, ефективна боротьба з корупцією, прозорі інструменти інвестування та стабільна економічна й бюджетна політика", — вважає Пронін.

Лише тоді накопичення громадян зможуть перетворитися на інвестиції, а інвестиції — на нові робочі місця, виробництва та економічне зростання.

Нагадаємо, що НАБУ під час розслідування розкрадань на будівництві фортифікацій виявило схему відмивання грошей через десятки офшорних компаній. До того ж діяла ця схема і в той період, коли Філіп Пронін, чиє ім’я звучало в історії з фортифікаціями, очолював вже не Полтавську ОВА, а Державну службу фінансового моніторингу. 

У вересні минулого року стало відомо про привласнення керівництвом Полтавської ОВА 200 млн грн на будівництві фортифікацій Донеччини. Керівником Полтавської ОВА в той час був Філіп Пронін, який з січня 2025 року обійняв посаду голови Держфінмоніторингу. Депутат вважає, що його підлеглі були обізнані зі схемами, хоча сам Пронін публічно заперечував будь-які переплати.