Верховна Рада не здатна повноцінно здійснювати свої повноваження не лише через відсутність коаліції, а й через бран належної політичної комунікації з президентом в межах Конституції. І прикладом цьому є ситуація, яка склалася навколо призначення голови Служби безпеки України, коли на фоні послаблення ВРУ, Володимир Зеленський посилює контроль над силовим блоком в ручному режимі, пише у статті «Синдром ліквідації. Немає парламенту — немає демократії» експерт Центру політико-правових реформ Андрій Магера.
Василя Малюка з цієї посади звільнили понд два місяці тому. Однак президент Володимир Зеленський досі не вніс до парламенту подання про призначення нового очільника спецслужби. Натомість президент підписав укази, якими поклав на Сергія Хмару тимчасове виконання обов’язків голови СБУ. А от перший заступник очільника спецслужби – Олександр Поклад – лишився на своїй посаді.
«Хоча Конституція України чітко встановлює, що саме президент вносить подання до парламенту щодо призначення голови СБУ, а Верховна Рада здійснює відповідне призначення. Це є принциповим елементом балансу влади, адже СБУ — не військове формування, а державний орган із правоохоронними функціями», – пояснює Магера.
Також він вказує, що згідно із законодавством, тимчасове виконання обов’язків у таких випадках має обмежений строк — не більш як один місяць. Ба більше, ці обов’язки мають покладатися на саме на першого заступника голови СБУ.
«Тобто закон прямо визначає механізм заміщення і не передбачає довільного призначення іншої особи «виконувачем обов’язків». Однак у даній ситуації цих вимог не було дотримано: парламент не отримав подання, а виконання обов’язків фактично стало тривалим інструментом заміщення передбаченої Конституцією процедури», – пише експерт.
За його словами, виправдання воєнним станом теж не схоже на достатнє обґрунтування. Адже відповідні повноваження президента стосуються лише посад, людей на які він призначає самостійно. Тоді як призначення голови СБУ – це компетенція парламента. Тому в результаті виходить ситуація, коли основне кадрове рішення у сфері безпеки втілюють у життя без участі ВРУ, хоча її роль у цьому процесі прописана в Конституції.
«Таким чином, йдеться не лише про окреме процедурне відхилення, а про системну тенденцію: на тлі ослаблення парламенту президент посилює контроль над силовим блоком у ручному режимі. І саме на прикладі СБУ це проявляється найбільш виразно — парламент втрачає не лише політичну суб’єктність, а й практичні інструменти контролю. Це своєю чергою змушує поставити ширше запитання: чи може демократична модель влади функціонувати в умовах, коли парламент формально зберігає свої повноваження, але фактично усувається від їхньої реалізації?», – підсумував Магера.
Перед звільненням Малюка з посади голови СБУ, ЗМІ писали, що президент нібито планував його призначити керівником Служби зовнішньої розвідки або секретарем Ради національної безпеки та оборони. Однак секретар РНБО досі Рустем Умєров, а СЗР очолив Олег Луговський.
