Не можна оцінювати ефективність роботи БЕБ лише за цифрами зі звіту про роботу протягом 2025 року — експерт

Олександра Цивінського призначили директором Бюро економічної безпеки майже вісім місяців тому і цього терміну достатньо, аби оцінити динаміку змін та напрямок БЕБ. Однак оцінювати ефективність Бюро лише за цифрами у звіті за минулий рік недостатньо, пише у статті «Перезавантаження» БЕБ: чи здатна інституція позбутися спадку податкової міліції — і коли» керівник напряму «Правопорядок» Лабораторії законодавчих ініціатив Євген Крапивін.

«Серед помітних кроків — активізація роботи в сегментах, пов’язаних із порушенням акцизних правил і тіньовими ринками. Йдеться про паливо, контрафактний тютюн і каву, а також електроніку, яку масово завозять без належного розмитнення. Однак для довгострокового ефекту БЕБ має діяти на випередження: бізнес швидко адаптується, змінює схеми і знаходить нові способи ухилення від сплати податків», — пише автор.

За словами Крапивіна, це означає, що БЕБ має не лише реагувати на порушення, а й прогнозувати подібні зміни. Для цього звісно потрібні кадрові, фінансові та аналітичні ресурси. Якщо Бюро не доукомплектує штат та не посилить спроможності, то масштабувати цю роботу буде дуже складно.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Через вибірковий підхід уряду до оплати праці БЕБ досі залишається критично неукомплектованим — експерт

Водночас формальні показники, зокрема зі звіту БЕБ за 2025 рік, фіксують певні зрушення. Так, завдяки припиненню схем «дроблення» бізнесу надходження податків збільшилося на близько 100 млн грн. Вилучення підакцизних товарів і майна збільшилося орієнтовно на 3 млрд грн, а зростання задекларованих виторгів — від 380,4 млрд грн 2024 року до 403,4 млрд грн 2025-го. У самому Бюро це пов’язують із поступовою детінізацією ринку.

«Втім, оцінювати ефективність роботи БЕБ лише за цими цифрами — недостатньо. Економічні злочини складніше оцінювати в плані позитивного ефекту, ніж корупційні чи загальнокримінальні. Найпоширеніше покарання в таких справах — штраф, і завдання полягає не у знищенні бізнесу, а в тому, щоби змусити його працювати за правилами. Надмірно каральний підхід може мати зворотний ефект — зниження економічної активності та, як наслідок, недоотримання податків. Тому в разі порушень, пов’язаних із податковою дисципліною, логіка реагування поступово зміщується від суто каральної до стимулювальної», — додав Крапивін.

Автор зазначає, що саме в цьому контексті Бюро почало обговорювати альтернативні підходи до вирішення кримінально-правових спорів. Зокрема, нині запропонували механізм, який дозволить закривати справи без рішення суду ще на стадії повідомлення про підозру. Мова йде про так званий податковий компроміс, коли збитки державі не лише відшкодовуються, а й додатково сплачується штраф у розмірі 150–200%.

«Такі інструменти покликані не лише карати, а й створювати стимули для виходу бізнесу з «тіні». Водночас їх упровадження потребує обережності, адже йдеться про зміну балансу між інтересами держави та принципом невідворотності відповідальності», — підсумував Крапивін.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

БЕБ потребує відкритого діалогу із суспільством, інакше не матиме підтримки під час тиску — експерт

Нагадаємо, 10 березня комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності переглянув своє рішення щодо законопроєкту №12439 та рекомендував народним депутатам ухвалити його в цілому. Ініціатори законопроєкту на чолі з Сергієм Іонушасом подають його як спосіб «захистити бізнес», однак на практиці законопроєкт містить поправки, які створять перешкоди для розслідувань, наприклад, корупції, що шкодить бізнесу нормально розвиватися.

Зокрема у вересні законопроєкт розкритикували у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі. Там вказали, що деякі запропоновані зміни «створюють серйозні перешкоди для боротьби з топкорупцією».