Верховна Рада України на засіданні 16 вересня ухвалила в цілому законопроєк №10190, який передбачає доповнення Кримінального кодексу новими статтями для боротьби з електронним шахрайством, зокрема колцентрами, який був зареєстрований у парламенті ще у 2023 році та ухвалений за основу навесні 2024 року. Затвердження його підтримали 313 народних депутатів.
Законопроєкт передбачає доповнення Кримінального кодексу України новою статтею 190-1 «Електронно-комунікаційне шахрайство», яка передбачає відповідальність за протиправне збирання, зберігання, обробку та використання персональних даних, інформації, яка містить банківську таємницю, у тому числі індивідуальну облікову інформацію, реквізити платіжного інструменту, платіжної картки, код авторизації, з метою заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою з використанням електронної комунікації та/або технічних засобів електронних комунікацій.
Ці порушення каратимуться позбавленням волі на термін від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Повторний злочин, або злочин за змовою групи осіб каратимуть уже позбавленням волі на строк від п’яти до десяти.
Водночас такі злочини в умовах воєнного або надзвичайного стану або якщо вони вчинені організованою групою, караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Додатково законопроєкт доповнює ККУ новими статтями 255-4 «Створення, керівництво електронно-комунікаційною шахрайською організацією, а також участь у ній» та 255-5 «Залучення до участі у електроннокомунікаційній шахрайській організації», які впроваджують формальний склад злочину для ефективної протидії системним схемам, зокрема «фінансовим пірамідам».
Так, покарання за створення електронно-комунікаційної шахрайської організації чи керівництво нею передбачено позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна. Надання послуг чи участь у електронно-комунікаційній шахрайській організації карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна.
Водночас ці дії в умовах воєнного або надзвичайного стану караються позбавленням волі на строк від восьми до тринадцяти років з конфіскацією майна.
При цьому особа, яка була учасником організації, але викрила її діяльність ще до вручення підозри, окрім організатора та керівника шахрайських колцентрів, може бути звільнена від відповідальності.
4 вересня НАБУ та САП оголосили про операцію «Карфаген» — розслідування діяльності ймовірної злочинної організації на чолі з посадовцем Офісу генерального прокурора, причетної, за версією слідства, до прикриття шахрайських колцентрів і легалізації коштів. Серед затриманих і посадовець ОГП Сергій Кропива, «Канцлер» у матеріалах НАБУ.
Як писало ZN.UA із посиланням на компетентні джерела, в Україні можуть діяти близько двох тисяч шахрайських колцентрів, які майже порівну діляться на «білі» і «чорні». Особливість «білих» не у начебто законності, а в наявності прикриття з боку тих чи інших силових органів і згоді платити «данину» за такий «дах».
Колценти, які не мають силового прикриття, найчастіше стають об’єктами показових обшуків та імітації боротьби з шахрайством. Часто такі «слідчі дії» є способом прибрати конкурентів тих, хто вже заплатив за «захист».
За наявною інформацією, кожен із понад тисячі «білих» колцентрів, платив «захисникам» близько 20 тисяч доларів на місяць. Тобто загалом «дохід» складав близько 20 млн доларів щомісяця. Гроші переважно збирали представники імʼям СБУ, після чого їх розподіляли між структурами, причетними до прикриття.
