У Польщі попередили, що РФ може використати напруженість між Варшавою та Києвом для провокацій

Польський міністр-координатор спеціальних служб Томаш Семоняк заявив, що Росія може використати напруження між Україною та Польщею для власних провокацій. В ефірі RMF FM його запитали, чи фіксують польські спецслужби останнім часом більшу активність російських ботоферм через загострення у відносинах між Україною та Польщею, і міністр підтвердив, що така активність справді є.

«Так, звичайно. Інформаційна війна вийшла на набагато вищий рівень. Зараз дуже легко підливати масла у вогонь, і це справді проблема, бо Росія мріяла і далі мріє про якомога більше напруження між Польщею та Україною. Ми маємо розуміти, що російські спецслужби спробують використати цю напруженість», — сказав міністр. 

Крім того, Семоняк прокоментував заяву Агентства внутрішньої безпеки Польщі про те, що українських біженців у країні могли використовувати для дій, «інспірованих та фінансованих Росією». Він пояснив, що така схема мала впливати на українців у Польщі, яких там близько 1,8 млн, послаблювати їхню довіру до української влади та президента Володимира Зеленського, а також розпалювати напруження між поляками й українцями.

«Це спроба впливати на українців, які живуть у Польщі, зокрема через послаблення їхнього зв’язку з українською владою. Це відповідає інтересам Росії. Це надзвичайно небезпечний механізм», — підсумував Семоняк. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Буданов попередив, що напруга між Україною та Польщею ще не досягла піка

Відносини Польщі та України загострилися після того, як наприкінці травня президент Володимир Зеленський присвоїв одному із підрозділів Сил спеціальних операцій почесне найменування «імені Героїв УПА». У Польщі відреагували на указ протестами та закликами скасувати його.

Після тривалого обміну заявами з обох боків та відмов України змінювати назву підрозділу президент Польщі Кароль Навроцький позбавив Зеленського найвищої державної нагороди країни — ордена Білого Орла. На знак солідарності із Зеленським від польських державних нагород відмовилися всі українські президенти, які їх мали, а також чиновники — і чинні, і колишні.

Тим часом за даними опитування Київського міжнародного інституту соціології, лише 1% українців підтримують поступки Польщі в історичних суперечках. Водночас 90% громадян виступають за діалог із Польщею та хочуть, щоб обидві сторони шукали рішення через взаємне розуміння позицій одна одної.