Абсолютний рекорд: на Сонці зафіксували найдовший в історії радіосплеск

Астрономи зафіксували найдовший в історії радіосплеск типу IV на Сонці, який безперервно тривав 19 днів. Це майже вчетверо довше за попередній рекорд, що становив п'ять днів, повідомляє Universe Today.

Радіосплески типу IV виникають, коли електрони потрапляють у пастку магнітних полів Сонця та випромінюють радіохвилі під час руху. Зазвичай такі події тривають від кількох годин до кількох днів. Однак у серпні 2025 року сигнал не згасав майже три тижні, що змусило дослідників шукати причину аномалії.

Для вивчення явища науковці об'єднали дані одразу чотирьох космічних апаратів. У дослідженні, опублікованому в The Astrophysical Journal Letters, використали спостереження місій STEREO, Parker Solar Probe, Wind і Solar Orbiter.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Викид зі зворотного боку Сонця вплинув на Землю: що сталося

Жоден із космічних апаратів не міг спостерігати подію від початку до кінця. Через обертання Сонця кожен із зондів фіксував лише окремі етапи сплеску, тому повну картину вдалося відтворити лише після об'єднання всіх даних.

Аналіз показав, що джерелом випромінювання стала велика магнітна структура у зовнішній атмосфері Сонця, відома як хелметовий потік. Це область, де лінії магнітного поля піднімаються від поверхні зорі та простягаються далеко в космос.

Дослідники встановили, що потік підтримували три корональні викиди маси, які сталися в тій самій області майже поспіль. Вони постійно підживлювали магнітну пастку енергією, що дозволило їй існувати значно довше, ніж зазвичай.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Що буде, коли Сонце помре: вчені виявили підказки

Вчені наголошують, що розуміння механізмів таких довготривалих сонячних подій має практичне значення. Подібні магнітні структури можуть бути пов'язані з потоками заряджених частинок, здатними впливати на супутники, космічні апарати та системи зв'язку.

Науковці сподіваються, що нові дані допоможуть більш точно прогнозувати космічну погоду. Це дозволить краще захищати космічну інфраструктуру та майбутні пілотовані місії від наслідків сонячної активності.

Раніше повідомлялося, що міжнародна група науковців за допомогою орбітального апарату NASA MAVEN вперше зафіксувала на Марсі ефект Звана-Вульфа — загадкове стиснення заряджених частинок плазми, яке раніше вважалося неможливим для цієї планети. Відкриття стало несподіванкою для планетологів, адже Червона планета не має власної глобальної магнітосфери, а саме явище утворилося в іоносфері на висоті 200 кілометрів внаслідок взаємодії потужної сонячної бурі з локальними магнітними полями.