Космічний телескоп «Габбл» NASA та ESA зафіксував масштабну туманність LHA 120-N44 або N44 у Великій Магеллановій Хмарі. Її центральною особливістю стала гігантська «супербульбашка», яка допомагає астрономам досліджувати процес народження нових зірок.
Велика Магелланова Хмара розташована приблизно за 160 тисяч світлових років від Землі та є найбільшою з малих галактик-супутників Чумацького Шляху. Близькість цієї галактики дає змогу детально спостерігати регіони активного зореутворення, такі як туманність N44 у сузір'ї Золотої Риби.
Найпомітнішими елементами N44 є величезна центральна порожнина та щільна оболонка з газу й пилу, що її оточує. Центральна супербульбашка має розміри близько 210 на 140 світлових років і виникла завдяки потужним зоряним вітрам та вибухам наднових від масивних зірок у центрі скупчення.
Коли ці зорі розсіяли навколишній газ, витіснена речовина стиснулася й сформувала оболонку навколо супербульбашки, що світиться під впливом ультрафіолетового випромінювання масивних зір. Саме в цій ущільненій газовій структурі зараз народжуються нові зорі, що робить регіон цінним для досліджень механізмів зореутворення.
Астрономи намагаються визначити, скільки часу минає від колапсу холодних газових хмар до запуску термоядерної реакції в надрах молодої зорі. Спостереження за N44 допомагають простежити цей процес у середовищі з низьким вмістом важких елементів, подібному до умов раннього Всесвіту.
Під час дослідження №14689 «Габбл» каталогізував майже пів мільйона об'єктів, серед яких близько 30 тисяч зірок доголовної послідовності — молодих світил, у ядрах яких ще не почалося перетворення водню на гелій. Таку кількість молодих зірок вдалося виявити завдяки високій чутливості та просторовій роздільній здатності телескопа. Його інструменти здатні розрізняти навіть тьмяні об'єкти в дуже щільних зоряних скупченнях.
Нещодавно вчені за допомогою телескопа «Габбл» побачили наслідки вибуху єдиної відомої в нашій галактиці «гелієвої нової» V445 Puppis, яку понад 20 років приховувала щільна хмара пилу. Всередині системи дослідники зафіксували унікальні космічні «кулі», що мчать крізь космос зі швидкістю близько 32 мільйонів кілометрів на годину.
