Ще до появи Анд: центр пустелі Аткама висох на 20 мільйонів років раніше, ніж вважалося

Вчені заявили, що пустеля Атакама утворилася приблизно на 20 мільйонів років раніше, ніж вважалося раніше, задовго до утворення сусідніх Анд, повідомляє Live Science.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Археологи виявили сотні загадкових масових поховань у пустелі

Раніше вважалося, що гіперпосушливе ядро пустелі сформувалося 15–20 мільйонів років тому, приблизно в той час, коли формувалися Анди і біля узбережжя Чилі починали встановлюватися холодні океанічні течії. Нове ж дослідження показало, що ці посушливі умови існували ще 40 мільйонів років тому. А це означає, що одна з найстаріших пустель світу може бути навіть старшою, ніж вважалося.

«Наші результати показують, що гіперпосушливе ядро пустелі Атакама сформувалося в середньому–пізньому еоцені [47,8–33,9 мільйонів років тому], про що свідчить вкрай низька поверхнева активність. Це робить його найпосушливішим регіоном на Землі з найтривалішим періодом посухи та змушує нас переосмислити, як і коли виникають такі екстремальні умови», — заявив співавтор дослідження Бенедикт Ріттер-Принц, геолог із Кельнського університету в Німеччині.

Пустеля Атакама займає площу 130 тисяч квадратних кілометрів, це один із найпосушливіших регіонів світу. Анди на сході блокують опади з Атлантичного океану, а скелі на заході перешкоджає проникненню вологи з туману з Тихого океану. У центральній, вкрай посушливій частині пустелі зазвичай випадає менше п’яти міліметрів опадів на рік.

За словами вчених, нестача опадів обмежує ерозію та дозволяє з часом накопичуватися пухкому, схожому на борошно гіпсовому ґрунту. Як тільки ґрунт досягає критичної товщини, він вбирає дощову воду, залишаючи поверхню пустелі практично незмінною протягом тривалих періодів часу.

У ході нового дослідження вчені виміряли, як довго поверхня центральної частини пустелі залишалася незмінною. Завдяки цьому вони змогли визначити, коли встановилися посушливі умови. Для цього вони зібрали кварцові камінці, стійкі до вивітрювання та вітрової ерозії, у різних місцях. Потім вони виміряли кількість ізотопів неону та берилію в цих зразках. Ці ізотопи називаються космогенними нуклідами, вони утворюються під час зіткнення космічних променів із об’єктами на поверхні планети.

Приблизно 24 % зразків містили вищі, ніж очікувалося, рівні космогенних нуклідів, що дозволяє припустити, що вони залишалися на поверхні Землі довше, ніж вважалося раніше. Попередні дослідження давали початок висихання гіперпосушливого ядра в епоху раннього та середнього міоцену, приблизно 20–15 мільйонів років тому, але нові дані свідчать про те, що посушливі умови могли існувати, принаймні, з пізнього еоцену, близько 40 мільйонів років тому.

Раніше вчені розповіли про те, як Сахара перетворилася з «райського куточка» на пустелю.