У неділю, 22 березня, відбулось поховання почесного патріарха Філарета. Божественну літургію, яку очолив митрополит Епіфаній, провели зранку у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі. Там же провели чин відспівування. На церемонії прощання був присутній фотокореспондент ZN.UA Василь Артюшенко.
Після цього труну понесли через Михайлівську площу до Софіївської. Філарета поховали, як він і заповідав, у крипті Володимирського собору, де він правив 60 років.
У 2025 році патріарх Філарет відзначив 63-тю річницю з часу своєї архієрейської хіротонії, а в чернечому постригу він пробув 75 років. У 2018 році Вселенський патріарх Варфоломій скасував московську анафему Філарету. Після чого він отримав титул Почесного патріарха. Предстоятель ПЦУ Блаженніший Епіфаній нагадав, що коли священики приходили провідати у лікарню партіарха Філарета, він сказав слова, які стали пророчими: «У неділю я буду у Володимирському соборі…»
Так і сталось. Тепер він буде присутнім на кожній службі. А священство та віряни будуть об’єднуватись навколо Київської кафедри.
Патріарх Філарет не був творцем української автокефальної ідеї. До певного моменту він не був навіть її близьким родичем. Як вийшло, що саме ця людина – вихованець РПЦ, інтегрований у радянську церковну, партійну й чекістську мережу, – стала найпослідовнішим і найпотужнішим двигуном української церковної незалежності – у статті «Патріарх Філарет. Неромантичний герой» спробувала пояснити Катерина Щоткіна.
