Реактивні дрони б’ють не просто по Києву, а по його економіці — Texty

З кінця серпня щільність повітряних тривог у Києві та кількість згадок про атаку реактивних дронів сильно зросла. Останні почали системно атакувати місто вночі, вранці, вдень і ввечері, охоплюючи весь добовий діапазон, що призводить до значних економічних втрат, йдеться у матеріалі Texty.org.ua.

Перші реактивні дрони атакували Україну ще взимку 2024-го. Тоді більше йшлося про випробування, а не про їх повноцінне бойове застосування. В підсумку у липні 2025 року ЗСУ почали фіксувати перше відносно масове застосування реактивних дронів по Києву — місто атакували до восьми реактивних БпЛА.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

В Україні випробували новий дрон-перехоплювач проти реактивних «Шахедів»

Оскільки реактивні дрони рухаються дуже швидко, час без тривоги у столиці стає доволі незначним.

«Усе це зробило реактивні дрони зручним інструментом для ще однієї цілі ворога — завдання економічних збитків через створення безкінечних тривог. Навіть одна година загрози порушує роботу підприємств, торгівлі, транспорту й установ. Не варто забувати, що Київ є одним із регіонів із найбільшим валовим регіональним продуктом. За результатами 2021 року його розмір оцінювався майже в 1,3 трлн грн. Тому для такого міста безупинні тривоги — це сотні мільйонів гривень втрат на добу. Звісно, ворог воліє вповні скористатися такою можливістю», - йдеться в матеріалі.

Аналітики видання зазначили, що для ефективного терору столиці не обов’язкове потрібно багато дронів і їх одночасна атака. Натомість поява у повітряному просторі одного чи кількох БпЛА з певним інтервалом перетворює тривогу на нескінченну.

Інфографіка Texty.org.ua

З іншого боку між відбоєм і повним відновленням роботи  того чи іншого закладу чи установи завжди є затримка, оскільки людям треба повернутися з укриттів, а підприємствам знову запустити обладнання й робочі процеси. Якщо невдовзі тривогу оголосять знову, установа або виробництво може просто не встигнути повернутися до нормального режиму.

Найбільше  росіяни націлились на вечірні години, коли максимальна кількість люде їде з роботи додому, особливо якщо мова йде про пересування між різними берегами Києва, з чим найкраще справляється метро.  Виходить, що параліч руху в місті був однією із основних цілей росіян.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Уряд ухвалив нові правила роботи лікарень та швидкої допомоги під час тривог

Ще однією особливістю є сама траєкторія руху реактивних дронів. Так, звичайні «Шахеди» здебільшого літають по прямій і мають лише кілька змін курсу. Натомість траєкторії  реактивних дронів набагато більш звивисті — вони атакують Київ з різних напрямків і кілька разів змінюють курс. Намотування таких петель також впливає на тривалість тривоги, оскільки поки дрон, який рухається на високій швидкості, перебуває поблизу Києва, спрогнозувати його дії неможливо. Часто такі дрони то відходять, то наближаються до міста, продовжуючи тривалість тривоги.

У підсумку з реактивними дронами Росія отримала дешевий інструмент для атак для тилу в Україні, зокрема Києві та області, а також інструмент зупинки життєдіялності міста.

Умовний поділ  тривог на «жовту» та «червону» призначений на те, щоб місто не ставало паралізованим під час атаки БпЛА, але «жовтий рівень» зовсім не означає меншої небезпеки, оскільки дрони б’ють по АЗС, транспорту, магазинах і інших будівлях. Лише 23 вересня внаслідок атаки дронів загинули двоє та отримали поранення 43 людини.

У підсумку місто або мусить зупинятись на період довгих тривог, або працювати під загрозою удару.

На п’ятому році великої війни Київ досі не має достатньої кількості надійних укриттів. Гроші місто виділяє, частина з них залишається невикористаною, закупівлі зриваються, а відповідальність губиться між КМДА, КМВА, РДА та центральною владою.  Хто насправді мав забезпечити киян укриттями і хто мав змусити цю систему працювати? Про це читайте у статті «Хто збудує укриття — і хто відповідає за безпеку киян?» директора Інституту міста Олександра Сергієнка.