В Україні різко скорочується чисельність двох видів хижаків: як вирішити проблему

В українських Карпатах спостерігається стрімке скорочення чисельності двох червонокнижних видів. Мова йде про рись та бурого ведмедя. Зменшення популяції цих видів пов'язано із браконьєрством,  
трофейним полюванням та руйнуванням середовищ існування, зазначила Ніна Жежера у статті "Великі хижаки vs людина: як навчитися співіснувати".

За інформацією WWF-Україна (Всесвітнього фонду природи), впродовж останніх 50 років в Україні чисельність бурого ведмедя скоротилася  в чотири рази —  з близько 1300 до 300-350 особин. Нині цей вид 
зберігся частково на Поліссі та в Карпатах.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

В Україні зростає чисельність диких тварин: які види показали найбільший приріст

Також погіршується в Україні ситуація з рисю євразійською. За даними WWF та Міністерства довкілля, до повномасштабної війни в нашій країні чисельність рисі зменшилася більш ніж удвічі — з 860 до 500- 400 особин. Вказано, що цей вид є вразливим, оскільки має низьку плодючість і високу смертність молодняка.

"Основна їхня проблема — в тому, що вони хижаки. Саме це ставить їх в опозицію до людини як конкурентів за природні ресурси",— пояснив завідувач зоологічної лабораторії Карпатського біосферного заповідника Ярослав Довганич. 

Авторка статті звертає увагу, що у Карпатському регіоні зростає кількість конфліктів між людьми й дикими тваринами. У нашій країні нині налічується близько чотирьох тисяч вовків. Цей вид хижих тварин, на відміну від рисі та бурого ведмедя, швидко відновлюється і це спричиняє конфлікт, оскільки вовки нападають на домашню худобу.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Вовки, лисиці та шакали підбираються до наших міст — що про це треба знати й у чому загроза для людей

 Європейський Союз у 2025 році через напади на худобу та вихід хижаків до людських осель змінив охоронний статус вовка зі "строго захищеного" на "захищений".

Екологи також звертають увагу на те, що загрозою для хижаків є  фрагментація середовищ існування  через дороги, іншу інфраструктуру та інженерні загородження.

"Коли оселище перерізає дорожня інфраструктура, залізниця або автомагістраль, великі тварини просто не можуть перейти. Такі об’єкти розрізають не тільки оселища, а й цілі популяції. З однієї популяції виходять дві менші, потім іще менші. І це впливає на розмноження", — наголосив Ярослав Довганич.

Він пояснив, що внаслідок фрагментації ці оселища перетворюються на острівці, де маленькі групки тварин розмножуються лише між собою і внаслідок цього починається інбридинг (виродження).

Фахівці зазначають, що європейський досвід демонструє можливість зменшення конфліктів між людьми й хижаками без їх знищення —  за допомогою профілактичним рішенням і роботі з громадами.