Очікується, що на саміті в Пекіні президент США Дональд Трамп і лідер Китаю Сі Цзіньпін обговорять ризики, пов’язані зі штучним інтелектом. Але в багатьох аспектах позиції обох країн щодо цього питання здаються віддаленими одна від одної як ніколи раніше, пише NYT.
І США, і Китай ведуть “перегони” з розробки зброї на основі штучного інтелекту, яка може завдати величезної шкоди без участі людини. Потужні нові моделі ШІ можуть уможливити кібератаки, здатні паралізувати світові банки й енергомережі. Експерти також б’ють на сполох щодо того, як терористи можуть спробувати використати штучний інтелект і навіть щодо того, як ШІ може набути свідомості та загрожувати людству.
Оскільки США та Китай занурилися в боротьбу за домінування в галузі штучного інтелекту, це змушує політиків та деяких дослідників водночас побоюватися, що встановлення обмежень на розвиток штучного інтелекту — наприклад, обмеження можливостей цієї технології створювати біологічну зброю — дасть іншій країні можливість вирватися вперед.
Останніми тижнями американські чиновники хвалилися, що ШІ допомагає їм обирати цілі у війні США проти Ірану. Китай під час грандіозного військового параду минулого року продемонстрував дрони, спроєктовані для автономного польоту поряд із винищувачами.
У тижні, що передували візиту Трампа до Пекіна, уряди обох країн відкрито вступили в суперечку через технології. Білий дім нещодавно звинуватив китайські компанії, які працюють у сфері ШІ, у крадіжці інтелектуальної власності американських компаній “у промислових масштабах”. Пекін заблокував спробу Meta придбати ШІ-стартап китайських інженерів Manus, посилаючись на міркування національної безпеки.
Деякі експерти висловлюють обережний оптимізм стосовно того, що візит Трампа може створити імпульс для співпраці. Адміністрація Трампа, яка раніше наголошувала на дерегулюванні штучного інтелекту, останніми тижнями висловила занепокоєння щодо загрози, яку штучний інтелект може становити для кібербезпеки, після того, як американська компанія Anthropic оголосила про свою нову потужну модель Mythos.
Співпраця у сфері регулювання штучного інтелекту відрізняється від попередніх спроб вирішення глобальних викликів. Під час “холодної війни” США та СРСР дійшли згоди щодо необхідності уникнення несанкціонованого або випадкового застосування ядерної зброї, тому обмінювалися інформацією з метою зменшення цієї загрози.
Що стосується штучного інтелекту, то поки що незрозуміло, які саме ризики становить ця технологія та як найкраще їх мінімізувати. Американські вчені, як правило, намагаються обговорити екзистенційні ризики — такі як патогени, розроблені ШІ, або випадкова ядерна війна — та ризик появи “надрозуму”, штучного інтелекту з можливостями, що перевищують можливості людського мозку. Китайські дослідники й урядовці частіше наголошують на ризиках для соціальної стабільності та державної безпеки. Це включає дезінформацію, поширювану за допомогою ШІ, та чат-ботів, що генерують відповіді, які ставлять під сумнів суворий контроль уряду над інтернетом.
“Досить важко співпрацювати у сфері стратегічних технологій. Це ще складніше, коли в нас немає чіткого й узгодженого бачення того, яку проблему ми намагаємося вирішити”, — каже професор Університету Джорджа Вашингтона Джеффрі Дінг, який досліджує конкуренцію у сфері штучного інтелекту між США та Китаєм.
Ці розбіжності в пріоритетах з самого початку гальмували співпрацю. У листопаді 2023 року тодішній президент США Джо Байден і Сі домовилися про діалог щодо ризиків, пов’язаних із ШІ — це був перший випадок, коли лідери двох країн публічно визнали існування цієї теми. Пізніше представники обох сторін зустрілися в Женеві. Американські чиновники хотіли обговорити можливе зловживання штучним інтелектом, зокрема з боку Китаю. Китайські чиновники зосередилися на експортному контролі США, який, на їхню думку, був спрямований на перешкоджання розвитку ШІ в Китаї. Спочатку посадовці описували цю зустріч як першу з багатьох, але більше таких зустрічей не було.
Наприкінці 2024 року Сі та Байден домовилися забезпечити контроль людини над ядерною зброєю, а не залишати це штучному інтелекту. Але щодо цього питання також не було жодних додаткових деталей.
Спочатку США не переймалися питанням залучення Китаю до обговорень безпеки штучного інтелекту, частково тому, що були впевнені у своєму технологічному лідерстві, зазначає Скотт Сінгер з Фонду Карнегі за міжнародний мир. Лише на початку 2025 року, з появою DeepSeek — китайського стартапу з власною потужною моделлю штучного інтелекту — американські політики повністю усвідомили, що китайський ШІ також може вплинути на національну безпеку США.
Це усвідомлення зміцнило конкурентну позицію Вашингтона. Адміністрація Трампа прямо назвала “перемогу в перегонах” із Китаєм причиною для послаблення регулювання у сфері штучного інтелекту.
Але навіть попри те, що офіційні переговори щодо ШІ зайшли у глухий кут, науковці з обох країн проводили неформальні дискусії, часто в межах наукових конференцій або аналітичних центрів. Учасники описували ці зустрічі як жваві та зазначали, що вони дали багато пропозицій щодо співпраці, таких як гаряча лінія на випадок інцидентів, пов'язаних із ШІ, або спільні стандарти для тестування здатності ШІ синтезувати біологічні загрози. Хоча ці розмови не залишилися без політичного тиску.
Професор Університету Фудань Цзян Тяньцзяо, який брав участь у численних дискусіях з американськими вченими, зазначив, що багато китайських науковців, особливо у сфері безпеки й оборони, скептично ставляться до намірів своїх американських колег. Вони вказують на спроби Трампа послабити внутрішні обмеження щодо штучного інтелекту в США як доказ того, що обговорення питань безпеки є пасткою, покликаною уповільнити розвиток Китаю.
З американського боку багато вчених і чиновників вважають, що Китай таємно працює над створенням штучного “суперінтелекту”, хоча Пекін майже не згадує про це публічно, а китайські вчені наполягають, що це не є пріоритетом. Китай публічно наголошує на практичному, реальному застосуванні ШІ.
Крім того, існують більш фундаментальні розбіжності. Для тривалих дискусій, організованих американським Інститутом Брукінгса та китайським Університетом Цінхуа, учасники створили глосарій термінів. За словами наукового співробітника Інституту Брукінгса Кайла Чана, не вдалося досягнути консенсусу щодо значення таких фундаментальних термінів, як “втрата контролю” над системами штучного інтелекту.
“Хоча ці діалоги корисні, в певному сенсі ми все ще перебуваємо на досить ранній стадії. Попереду ще багато роботи”, — зазначив Чан.
“Мабуть, найважливішим результатом зустрічі між Сі та Трампом стало б просто чітке підтвердження того, що співпраця у сфері штучного інтелекту є політично прийнятною”, — зазначив Дінг з Університету Джорджа Вашингтона.
“Я не вважаю, що нам потрібна всеосяжна двостороння угода, яка б мала зобов'язальний характер. Потрібно лише продемонструвати, що це сфера, в якій зацікавлені сторони з Китаю та США можуть і надалі співпрацювати”, — додав він.
WSJ також писала, що до порядку денного саміту можуть включити питання безпеки ШІ. США та Китай розглядають можливість започаткування офіційних переговорів щодо штучного інтелекту, оскільки конкуренція Вашингтона та Пекіна в цій сфері загрожує перетворитися на перегони озброєнь цифрової епохи.
В Україні про штучний інтелект говорять як про цифрову трансформацію. У світі його вже розглядають як інструмент впливу на всі сфери життя суспільства. ШІ більше не про технології — це про політичний вплив і контроль над майбутнім. Детальніше про це в статті "Поки Україна розробляє стратегію ШІ, світ уже ділить вплив на нього" розповідав Олексій Костенко.
