«Ми повинні допомагати союзнику»: у Литві розкритикували ЄС за відстороненість у захисті Ормузької протоки

«Ми повинні допомагати союзнику»: у Литві розкритикували ЄС за відстороненість у захисті Ормузької протоки © EPA / OLIVIER HOSLET
Міністр закордонних справ Литви сказав, що європейським країнам варто зважати на критику президента США Дональда Трампа. 

Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс заявив, що ЄС варто активніше долучитися до спроб відновити вільний рух через Ормузьку протоку. Він також розкритикував позицію частини європейських країн, які намагаються триматися осторонь військових дій США на Близькому Сході, пише LRT. 

«Забезпечення безпеки судноплавства після активної фази військових дій також має бути відповідальністю Європейського Союзу. У цьому регіоні вже працюють щонайменше дві морські операції, які захищають судна від піратів і гарантують безпечний рух. Тому ЄС варто розглянути, який внесок він може зробити і якими можуть бути наслідки таких дій», — зауважив Будріс. 

Будріс також заявив, що ЄС може посилити безпекові зусилля як через операції, так і за допомогою дипломатичних та економічних кроків, зокрема тиску на Іран. Він додав, що військові операції не є єдиним інструментом, і звернув увагу на дипломатичні контакти в Ісламабаді. 

За його словами, як велика дипломатична сила, Європейський Союз має власні важелі впливу, серед яких економічні заходи. Зокрема, міністр наголосив на санкціях проти Ірану, відносинах з країнами регіону та можливістю політичної ізоляції Ірану.

«Початкова політична реакція на кшталт "ми до цього не причетні та це не наша відповідальність" була неправильною. Якщо союзник опиняється в складній ситуації, ми повинні хоча б розглянути можливі варіанти допомоги», — наголосив Будріс. 

Він також сказав, що європейським країнам варто зважати на критику президента США Дональда Трампа, навіть якщо вони з нею не погоджуються. Головне, за його словами, — це подальші дії, бо можливе закриття Ормузької протоки та нестабільність на Близькому Сході впливають на економіку всіх країн.

Проголошення перемоги кожною зі сторін після завершення бойових дій є звичною практикою. Зокрема, Іран у червні минулого року після дванадцятиденної війни заявляв про повну поразку «сіоністського агресора». Водночас тоді стороннім спостерігачам був очевидний реальний баланс сил. 

У статті «На руїнах великої перемоги: хто виграв війну між США та Іраном» член експертної ради Центру громадянських свобод В'ячеслав Ліхачов показує, як військова поразка може обернутися політичним посиленням, чому Вашингтон виглядає розгублено, а Тегеран — упевнено. Хто насправді дістав зиск із конфлікту й чому його наслідки відчуватимуться ще довго.

Підготував/ла Ангеліна Борець
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі