Перламутрові хмари над “Вернадським”: українські полярники зафіксували унікальне явище

Українські полярники зафіксували перламутрові хмари на тлі Місяця поблизу антарктичної дослідницької станції імені Академіка Вернадського. Незвичне забарвлення виникає через заломлення світла в кристаликах льоду на великій висоті, повідомляє Національний антарктичний науковий центр (НАНЦ) у Facebook.

Facebook / Національний антарктичний науковий центр

У НАНЦ пояснили, що перламутрові хмари формуються у стратосфері на висоті приблизно 15–30 кілометрів. Волога потрапляє туди з тропосфери завдяки тропосферним циклонам або гірським хвилям.

Полярники зазначили, що за температури близько -50°C і нижче вода швидко замерзає, утворюючи дрібні однорідні кристали льоду. Коли світло проходить крізь них, воно розщеплюється на кольорові хвилі, які накладаються одна на одну, створюючи оптичний ефект іризації.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Українській антарктичній станції — 30 років: як "Фарадей" став "Вернадським" за один фунт

У НАНЦ додали, що вдень побачити це забарвлення складно, оскільки розсіяне сонячне світло сильно засвічує небо. Тому перламутрові хмари найкраще спостерігати, коли Сонце перебуває трохи нижче горизонту — під час сходу або заходу. У цей час тропосфера, яка розташована між поверхнею Землі та стратосферою, темнішає, тоді як висока стратосфера залишається освітленою і завдяки цьому контрасту іризація хмар стає помітною на тлі темного неба.

Facebook / Національний антарктичний науковий центр

Для появи такого контрасту вночі не потрібно, щоб Місяць перебував за горизонтом. Його світла достатньо, щоб підсвітити перламутрові хмари на тлі темного неба, тому їх можна побачити безпосередньо поруч із Місяцем.

Біля станції “Академік Вернадський” такі спостереження трапляються нечасто. За даними НАНЦ, небо тут здебільшого затягнуте звичайними тропосферними хмарами, а приблизно 300 днів на рік із них випадають опади. Тому періоди чистого неба дають полярникам можливість спостерігати й фотографувати рідкісні атмосферні явища. 

Раніше українські полярники зі станції “Академік Вернадський” встановили рекорд за всю історію участі в конкурсі наукових зображень для “Вікіпедії”, виборовши три перших місця та одне третє місце в різних категоріях. Перемогу здобули роботи геофізиків Анни Соіної та Олександра Богомаза, а також відео біологині Зої Швидкої.