Підтримати
За захопленням в Угорщині українських інкасаторів «Ощадбанку» стоїть колишній угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан, пише Telex. Так, швидше за все, експрем’єр хотів надавити на Київ для відновлення постачання нафти через нафтопровід «Дружба» пошкоджений раніше російськими обстрілами.
У виданні зазначають, що уряд Орбана вирішив провести березневий рейд, хоча для нього не було жодного професійного обґрунтування. Про це виданню розповіли джерела, знайомі з цим питанням, або причетні до операції.
Заяви уряду тоді натякали, нібито українці перевозили готівку та золото незаконно. Україна ж, навпаки, заявила, що Угорщина просто вкрала гроші українців. Національна податкова та митна адміністрація Угорщини (NAV) порушила тоді провадження за підозрою у у відмиванні грошей. Австрійський банк, звідки інкасатори везли гроші, був спантеличений такими звинуваченнями, і заявив, що перевезення готівки між країнами — це поширена та законна банківська практика. Австрійська влада також не виявила жодних заперечень чи порушень щодо перевезення цих грошей.
Після програшу на виборах партії Орбана ситуація змінилась. Nav повернула Україні конфісковані активи, Національного управління поліції у справах іноземців скасувало заборони на висилку, в’їзд та проживання українських інкасаторів. Ба більше, згодом з’ясувалося: прокурор, який мав доступ до секретних документів, дійшов висновку, що Управління із захисту Конституції не підтвердило достатніми відповідні факти, що вказують на ризик національній безпеці.
У виданні зазначили, що поговорили із низкою джерел, які які мали чітке уявлення про передумови операції. І хоча вони применшували власну відповідальність та регулярно вказували один на одного, їхні розповіді сходилися в одному: влада ініціювала дії проти «золотого конвою» лише на папері, а насправді вона виконувала «вищу волю», адже все це був політичний розрахунок.
Для контексту у виданні пояснили, що з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну та до березневих подій Україна переміщувала через територію Угорщини величезні суми готівки. Зокрема їх об’єми оцінюють у кілька тисяч мільярдів форинтів (1 форинт — 0,14 гривень). Ці логістичні операції, за даними видання, роками допомагала координувати та виконувати компанія, що належить близькому другу експрем’єра Угорщини — Іштвану Гаранчі. За даними Telex, переважна більшість гігантських сум грошей, що йшли до України, надходила зі Сполучених Штатів.
Видання з’ясувало, що Міністерство внутрішніх справ Угорщини омітило перевезення ще 2025 року. І в Telex чули різні версії того, де ж починається ця історія.
Інформаційне бюро Угорщини (Információs Hivatal, IH) — зовнішня розвідка — звернуло увагу не так на гроші чи їхні перекази, як на колишнього офіцера українськох розвідки Геннадія Кузнєцова, якого в березні затримали разом з інкасаторами. Нібито, розвідка Угорщини знала, хто він такий, і коли стало ясно, що ексрозвідник кілька разів в’їжджав до країни, почала стежити за його діяльністю. Саме тоді вони пов’язали Кузнєцова із грошовими переказами, які, наголошують у виданні, були цілком законними.
Зокрема, на думку угорської розвідспільноти, те, що Україна довірила ці перекази Кузнєцову, не може бути випадковістю. Розвідка знала, що колишній співробітик спецслужб мав особливо тісні стосунки з ексглавою офісу президента Андрієм Єрмаком. Крім того, 2011 року Печерський районний суд Києва визнав Кузнецова винним у корупційному злочині — службовій недбалості.
Останній факт, додали у виданні, був показовим тим, що угорська влада пов’язала перевезення грошей з їх відмиванням. А сама підозра про це могла виникнути через минуле Кузнєцова.
Однак підозра, додали у Telex, мала досить слабкі підстави. Навіть якщо врахувати, що окрім зв'язків та минулого колишнього спецслужбовця, справді були інші дивацтва. Наприклад, той факт, що гроші не тільки перевозилися до України, але й назад, у великих кількостях. Україна, мовляв, частково виправдовувала це тим, що перевозила пошкоджені банкноти. Угорські служби вважали дивним, що пошкоджених банкнот так багато. І саме через особистість Кузнєцова вони підозрювали, що за цим може стояти корупція.
Ці поставки грошей здійснюють безперервно з 2022 року, і Україна минулоріч навіть підписала офіційний контракт з угорською поліцією на забезпечення озброєної охорони конвоїв. Та попри це поліцейський ескорт українці нібито використовували лише тричі 2025 року та раз 2026. У таких випадках, як пише видання, українська сторона платила угорській поліції за охорону на ринковій основі. Влада Угорщини не розуміла, чому при безперервній логістиці Україна так рідко запитувала офіційний ескорт, хоча йшлося про величезні суми грошей. Їм також здалося підозрілим, що угорськомовний контракт з поліцією відрізнявся певними пунктами від англо- та україномовного контрактів. Мовляв, в угорській версії кінцевим одержувачем вантажу нібито вказували український державний «Ощадбанк», в інших двох мовних версіях контракту бенефіціаром була вказана фінансова установа у Варшаві. Також уряд не розумів, чому стільки грошей перевозили без зброї.
Однак, як вказують у Telex, вищезазначене є щонайбільше лише підозрілими ознаками, які потребують роз'яснень або подальшого таємного розслідування. Оскільки саме по собі все це не те, що не суперечить закону, воно навіть не є неправомірними. Однак уряд встановив, що інформації, отриманої IH, було достатньо, аби створити на її основі справу. Ба більше, з’ясувалося, що деяка з вищезазначеної інформації була відома вже після рейду, тому вони почали готуватися до операції зі ще скромнішими даними.
Час рейду у виданні також називають не випадковим. Тоді Орбан був переконаний, що українці нібито не дозволяють нафті потрапляти до Угорщини через нафтопровід «Дружба» не тому, що не можуть відремонтувати пошкодження від російського обстрілу, а з політичних причин. Саме цим джерело, знайоме із внутрішніми справами попереднього уряду, пояснює причини, чому Орбан змусив провести рейд. Прем'єр-міністр хотів відповісти Києву силою.
Про мотивацію Орбана, як зазначають у виданні, свідчить і його заява від 5 березня на весняному економічному відкритті Угорської торгово-промислової палати. Тоді він оголосив, що угорський уряд змусить українське керівництво та ЄС відновити транспортування нафти трубопроводом «Дружба» до того, як запаси газу вичерпаються.
«Ми переможемо, і ми переможемо силою, не буде жодних компромісів, ми прорвемо нафтову блокаду. Ми змусимо українців відновити постачання нафти. Відкрийте нафтопровід «Дружба» беззастережно та найближчим часом», — заявив тоді Орбан.
У Telex наголосили на даті цієї заяви — 5 березня. Тоді громадськість ще не знала про захоплення інкасаторів.
З джерел, знайомих з деталями справи, видання з’ясувало, що NAV стало «господарем» справи завдяки прокуратурі. Зокрема, речник Генпрокуратури Геза Фазекаш заявив виданню, що після того, як Управління із захисту Конституції подало скаргу на основі простої підозри у відмиванні грошей, прокуратура направила її до Кримінального управління NAV та призначила йоо слідчим органом. У своїй відповіді речник зазначив, що рейд відбувся пізніше, і що прокуратура не знала про нього від початку. Їй про захоплення інкасаторів стало відомо лише згодом.
Хоча NAV має власний підрозділ для подібних завдань, цього разу виконання доручили Контртерористичному центру (TEK). У фонових обговореннях це частково пояснювалося переконанням, що українці матимуть зброю, і що TEK вважався краще підготовленим до такої ситуації. Але джерело, близьке до уряду, не заперечувало, що для цього була також політична причина. Оскільки операція TEK за своєю суттю є більш видовищною, за дії командос Merkúr, який використовує NAV. У TEK з цього приводу відповіли, що, згідно із законом, у певних випадках він має виключні повноваження «заарештовувати та доставляти до суду осіб, підозрюваних у злочинних діях, для органів, які дали запит», і що NAV запросив це завдання.
Українців, яких доставила поліція, не підозрювали у скоєнні жодного злочину, але, тим не менш, весь час їх тримали в кайданках. Слідча прокуратура Будапешта також порушила провадження за фактом незаконного затримання та інших злочинів.
Залучені сторони надали різні пояснення тому, чому IH не подало скаргу, коли агенти розвідки з’ясовували необхідну їм інформацію. Деякі зацікавлені сторони заявили, що Управління захисту Конституції зробила це, бо вони звикли займатися імміграційними процедурами, і проти осіб, що перевозили гроші, було розпочато імміграційне провадження. Інше пояснення полягало в тому, що було б недобре, якби агенти розвідки, які також збирали дані за кордоном, засвітилися ц цій справі під час розгляду.
Але також було пояснення, що IH не хотіло братися за скаргу, бо точно знало, що підозра у відмиванні грошей дуже слабка. Фактично, ми видання поговорил з джерелами, які стверджували, що IH особливо сильно постраждало від скарги та подальшого рейду, оскільки агенти розвідки мали плани на Кузнєцова, і те, що сталося, повністю зруйнувало їхню попередню операцію.
Як зазначили у Telex, важко вирішити, яке пояснення ближче до реальності, оскільки під час обговорень здавалося, що причетні перекладають відповідальність на інших і помітно применшують власну роль. Кілька джерел повідомили, що уряд отримав інструкції щодо часу проведення рейду. Управління із захисту Конституції підтвердило цю інформацію на запит видання.
«На початку березня Державний секретаріат з нагляду за цивільними службами національної безпеки при Секретаріаті Кабінету міністрів Прем'єр-міністра ухвалив рішення про те, що «обшук автомобілів з готівкою має відбутися 5 березня», — йшлося у відповіді.
Видання також з’ясувало, що Державний секретаріат виконував доручення Віктора Орбана, якого постійно інформували про події в день рейду. Кілька незалежних джерел підтвердили, що операцію проти «золотого конвою» наказав провести Віктор Орбан.
Однак, прокуратура заперечила Telex, що отримувала інформацію від уряду у зв'язку з організацією рейду. У відповідь на запитання вони відповіли, що «під час слідчої фази розслідування прокуратура здійснює правовий нагляд, у процесі вона приймає рішення самостійно – не у співпраці з іншими гілками влади – і не підтримує контакт ні зі старою, ні з новою владою».
Хоча, за даними джерел Telex, Віктор Орбан зважився на цю акцію у відповідь на «блокування» нафтопроводу «Дружба». Цією історією урядова комунікація також хотіла зачепити інше питання, на якому постійно наголошував Орбан. Зокрема, влада натякала на незрозуміле походження грошей українців, з яких фінансуються опозиційні сили. Цей натяк оточував усю історію із затриманням інкасаторів. Крім того, медіаімперія «Фідес» продала «скандал», забарвивши його зображеннями, згенерованими штучним інтелектом, представивши українських перевізників грошей як спійманих злочинців.
Однак після скандального акції втрутилася й українська сторона. Українські джерела повідомили британській газеті Guardian, що угорська влада ввела «сироватку правди» українському колишньому генералу, який керував транспортуванням. Українці не підтвердили це жодними доказами, але, враховуючи історію, не дивно, що вони також відповіли дезінформацією. Чоловік хворів на діабет, але угорці про це не знали, а коли йому стало погано, вони були змушені вжити заходів, тому йому надали медичну допомогу.
Більше того, антиукраїнську кампанію намагалася розпочати не лише партія «Фідес», а й союзниця Віктора Орбана, Австрійська партія свободи (FPÖ). Генеральний секретар FPÖ, член парламенту Крістіан Хафенекер, який відвідав Угорщину в січні на запрошення Центру основних прав, у середині березня звернувся до міністра юстиції Австрії Анни Шпорер з проханням прозвітувати про українські грошові перекази. Хафенекер посилався на розслідування, розпочате в Угорщині, і скаржився, що австрійська влада та уряд не надали жодної інформації з цього питання. Відповідь Шпорера показала, що Австрія не розпочала розслідування, жодної поточної процедури не існує, і що австрійський уряд офіційно не має жодної суттєвої інформації з цього питання.
Видання також надіслало запитання Віктору Орбану з цього приводу. Зокрема, у експрем’єра запитали, чому і на якій підставі уряд звернувся до відповідних органів з проханням здійснити цю акцію.
«Якщо у вас є якісь запитання, будь ласка, звертайтеся до компетентних органів!», — написав у своїй відповіді прессекретар колишнього прем’єр-міністра Берталан Хавасі.
Нагадаємо, після захоплення інкасаторів тодішній міністр закордонних справ Петер Сійярто без жодних доказів заявив, що їх затримали, тому що вони нібито могли перевозити гроші української військової мафії. Ввечері 6 березня сімох інкасаторів банку вдалося звільнити. У МЗС України заявляли, що інкасаторів 28 годин тримали в кайданках та перевозили із зав’язаними очима.
Водночас про повернення Україна викрадених грошей та цінностей, які й перевозили інкасатори, президент Володимир Зеленский повідомив лише на початку травня. На той момент в Угорщині вже відбулися вибори, після яких Орбан втратив владу.
А ще трохи згодом «Ощадбанк» домігся повного скасування рішень угорської влади щодо семи своїх співробітників, яких раніше депортували та позбавили права в’їзду до країн Шенгенської зони.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google