Застави за підозрюваних перетворилися на прибутковий бізнес — посадовець НАБУ

Хоча у кримінальному процесі застава за підозрюваного має гарантувати його належну поведінку, однак у деяких випадках вона перетворилася із запобіжного заходу на елемент кримінальної економіки і прибутковий бізнес, вказав керівник підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Олександр Абакумов.

Як приклад він навів справу «Мідас», у якій сотні мільйонів гривень застави за підозрюваних топпосадовців вносили із рахунків компаній, які формально не мають до цих людей жодного відношення. Здебільшого це невідомі фірми із сумнівною господарською діяльністю, офіційні засновники та директори яких, здебільшого, не могли пояснити, ані чому вони вирішили внести мільйони гривень застави за підозрюваних, ані чим конкретно займається «їхня» компанія.

«Не можуть, бо за ширмою таких підставних осіб стоять інші люди — реальні бенефіціари цих компаній. Люди, які не хочуть, щоб про їхню участь стало відомо», - зазначив Абакумов.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Мудра шукала гроші на заставу для Галущенка: ZN.UA дізналося причину

На практиці ж джерелом грошей для застави була готівка, набута в результаті незаконної діяльності, яку фактично обмінюють на безготівкові кошти, які вже знаходяться на рахунках компаній. Після такого «обналу» компанія формально вносила заставу за підозрюваного.

«У справі «Мідас» розцінки за таку послугу були різними. Ми отримували інформацію про 10%, 15% і навіть 30% від суми застави. Тобто це вже не просто спосіб допомогти конкретному підозрюваному. Це ще і доволі прибутковий бізнес», - підкреслив посадовець НАБУ.

Головною проблемою Абакумов назвав не вихід підозрюваних під таку заставу, а сам факт, що нелегально набуті гроші можуть обходити фінансовий моніторинг. Водночас внесення застави стає платою за мовчання підозрюваного від співучасників злочину і «видатком на збереження самого себе».

Він наголосив, що з огляду на таку ситуацію необхідно внести зміни до законодавства щодо правил визначення застави та процедури її внесення. Так, у парламенті з липня цього року зареєстрований групою депутатів законопроєкт №15388, який може стати хорошою основою для таких змін.

«Держава повинна перевіряти компанію, яка раптом вирішила внести за підозрюваного десятки мільйонів гривень. Хто її реальний власник? Звідки у неї ці гроші? Які відносини пов’язують заставодавця з підозрюваним? І головне - чи мають ці кошти законне походження? На ці запитання потрібно відповідати до того, як гроші виконають свою функцію і двері СІЗО відчиняться.  Застава має залишатися дієвим запобіжним заходом, а не кешбеком від вкрадених активів», - наголосив представник НАБУ.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Заставу за Єрмака внесли сім компаній та сім фізосіб — ЗМІ

Нагадаємо, 19 серпня НАБУ оголосило підозру у відмиванні коштів десяти людям, які забезпечили внесення 150 млн грн застави за фігуранта справи «Мідас» ексміністра енергетики Германа Галущенка. За даними слідства курувала увесь процес звільнена того ж дня заступниця голови офісу президента України Ірина Мудра.

Також у справі фігурують такі люди, як гендиректор Директорату з питань правової політики ОП Віктор Дубовик, заступниця міністра юстиції Олена Ференс, колишній народний депутат Максим Микитась, чинний народний депутат Вадим Столар, посадовці Sense Bank та інші.

Уже наступного дня НАБУ заявило, що організатори схеми із легалізації грошей для застави також займались рейдерством нерухомості та бізнесу. За цим епізодом їм оголошено додаткові підозри.