Депортація українців із Польщі: підтримка сягнула 67,2%

Майже сім із десяти поляків готові підтримати депортацію українських чоловіків призовного віку, які не мають легальної роботи в країні. Найбільше прихильників цієї ідеї серед виборців PiS, а також старших респондентів. Про це свідчать результати опитування соціологічної компанії IBRiS, проведеного 7–8 серпня 2026 року серед 1073 респондентів на замовлення видання Rzeczpospolita.

За депортацію висловилися 67,2% опитаних. Із них 43,8% відповіли «здебільшого так», а 23,4% сказали «радше так». Проти цієї ідеї виступили 23,4% респондентів. Ще 9,4% не визначилися з відповіддю.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Обмеження тимчасового захисту для українських чоловіків: у Єврокомісії заспокоїли біженців

Підтримка депортації помітно залежить від віку. Серед молоді від 18 до 29 років її схвалюють 43% опитаних. У групі від 50 до 59 років цей показник зростає до 80%, а серед людей віком від 60 до 69 років становить 79%. У найстаршій групі, від 70 років, підтримка знижується до 57%.

Жінки частіше виступають за депортацію, ніж чоловіки: 73% проти 61%.

Найвищу підтримку ідея має серед виборців правих партій. Її схвалюють 79% таких респондентів. Серед виборців PiS показник сягає 89%.

Віруючі респонденти також частіше підтримують депортацію, ніж невіруючі.

Ще два роки тому генерал Вальдемар Скшипчак пропонував польському уряду депортувати з Польщі чоловіків призовного віку, щоб вони могли допомогти Україні у війні. У 2026 році на тлі дискусій у ЄС про майбутнє тимчасового захисту для українців тема повернення чоловіків з-за кордону знову стала актуальною.

Паралельно змінюється ставлення польського суспільства до українців. За даними польського МВС, частка офіційно працевлаштованих українців у Польщі зростає і сягнула 95%. Українці залишаються найбільшою групою іноземних працівників у країні.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Німеччина обмежила тимчасовий захист для українських чоловіків: кому може загрожувати депортація

Однак посилюються антиукраїнські настрої: у першій половині 2026 року польська поліція зафіксувала 180 повідомлень про можливі злочини на ґрунті ненависті проти українців. Частину напруги додатково підживлювали організовані антиукраїнські акції, за якими, за даними української та польської контррозвідок, стояла Росія.

Докладніше про причини зростання антиукраїнських настроїв у Польщі у статті ZN.UA «Орден розбрату. Анатомія політичного демаршу» розповідає журналіст і викладач КНУ імені Тараса Шевченка Петро Катеринич.