Куди поділися російські дипломати після висилки з Європи: знає естонська розвідка

Росія продовжує зміцнювати зв’язки з африканськими державами, а континент відкриває для Кремля нові можливості для розміщення посадовців, яких більше не можна направляти на роботу на західному напрямку, пише ERR. Про це йдеться у щорічному звіті Естонської служби зовнішньої розвідки.

У доповіді зазначається, що Кремль диверсифікував свою діяльність в Африці, а також уже веде підготовку до третього саміту «Росія – Африка», запланованого на 2026 рік.

Поряд із традиційною військовою співпрацею Москва дедалі більше уваги приділяє розвитку так званої «м’якої сили», зокрема через освіту та культуру. Кількість африканських студентів у російських університетах зростає, а угоди про співпрацю вже підписані з Чадом, Еритреєю, Джибуті та Гвінеєю.

«Підвищене значення Африки для Росії збережеться і в найближчій перспективі. Росія й надалі намагатиметься поглиблювати співпрацю з африканськими державами», — йдеться у звіті.

Водночас така співпраця допомагає Москві розв’язувати і внутрішню проблему.

«Йдеться про питання, де розмістити державних службовців — дипломатів, розвідників, працівників культурних структур та операторів впливу, яких більше неможливо направляти на роботу на Заході», — зазначає естонська розвідка.

Через приховану діяльність Росії та війну проти України за останнє десятиліття західні уряди вислали велику кількість російських дипломатів. Також було закрито низку консульств.

«Федеральне агентство Росії “Россотрудничество”, яке є одним із ключових інструментів операцій впливу держави, активізувало свою діяльність в Африці, відкривши представництва, зокрема, в Гвінеї та Буркіна-Фасо. Крім того, фонд “Русский мир”, що займається просуванням російської мови за кордоном, розширив свою присутність, відкривши нові центри в Бурунді та Уганді», — зазначається у звіті.

Москва намагається переконати африканську аудиторію у власних наративах і поширює антизахідні меседжі.

Зокрема, Росія стверджує, що західна присутність і співпраця в Африці є «неоколоніальними, несправедливими та покровительськими». Натомість Москва позиціонує себе як «поборника справді багатополярного світового порядку та захисника суверенітету», пропонуючи співпрацю «на засадах рівноправного партнерства».

«Освітня та культурна пропаганда є ефективними інструментами формування більш проросійських настроїв у наступного покоління», — наголошує естонська розвідка.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Кремль не відчуває удару санкцій завдяки контрабандному золоту з Африки – The Telegraph

Африканських студентів відправляють на фронт

У 2025 році до російських університетів вступили близько 35 тисяч студентів з африканських країн.

Водночас у звіті зазначається, що «раніше дружні відносини» було підірвано через практику Міністерства оборони Росії, яке відправляло іноземних студентів на фронт в Україні — фактично на смерть.

«Деякі родини не отримали жодної компенсації, а дипломатичні представництва навіть не були поінформовані про загибель своїх громадян. Сотні громадян Замбії, Танзанії, Гвінеї, Камеруну, Еритреї, Нігерії та інших держав були залучені до війни проти України», — йдеться у звіті.

Африканські посольства в Москві неодноразово наголошували на необхідності підвищення рівня обізнаності про загрози для студентів, які приїжджають навчатися до Росії. Водночас стипендії залишаються мізерними, і студенти змушені шукати додаткові заробітки, щоб покрити витрати на проживання.

«Російська влада користується цією вразливістю, затримуючи громадян африканських країн, які працюють у Росії, та відмовляючись продовжувати їм дозвіл на проживання. Таким студентам пропонують вибір між депортацією та військовою службою. Сотні африканських громадян, які відмовилися брати участь у війні, згодом були видворені з країни», — зазначає естонська розвідка.