Німеччина оговтується від найбільшої перемоги ультраправих на земельних виборах із часів нацистського періоду. Виборці Саксонії-Ангальт на території колишньої комуністичної Східної Німеччини віддали антиміграційній і прокремлівській «Альтернативі для Німеччини» (AfD) переконливе перше місце з 44% голосів — лише трохи не вистачило до абсолютної більшості.
Що сталося і чому це важливо — пояснює The Guardian.
Уперше після Другої світової війни одна із земель Німеччини опинилася на порозі обрання ультраправого уряду після великої перемоги AfD у Саксонії-Ангальт. Журнал Der Spiegel назвав результат «політичним землетрусом магнітудою 9,0».
AfD випередила майже на 27 відсоткових пунктів Християнсько-демократичний союз (ХДС) — консервативну партію канцлера Фрідріха Мерца, яка входить до федерального уряду. Партія здійснила політичний прорив, наслідки якого відчуватимуться як по всій Німеччині, так і за її межами.
Якщо AfD вдасться прийти до влади в землі, вона отримає широкі повноваження у сферах освіти, культури та внутрішньої безпеки. Серед іншого партія обіцяла розпочати кампанію з «реміграції» та депортацій, заборонити райдужні прапори у школах і припинити будівництво нових вітрових електростанцій.
Тепер AfD підходить із потужним імпульсом до ще двох земельних виборів, які відбудуться цього місяця.
Її тріумф також породив сумніви, чи зможе Мерц утриматися при владі після настільки очевидного відторгнення його політики та лідерства лише через 16 місяців після приходу на посаду.
Співголова AfD Аліса Вайдель заявила журналістам у Берліні, що на наступних федеральних виборах, запланованих на 2029 рік, її партія націлюється на результат у 40%. Наразі на загальнонаціональному рівні AfD посідає перше місце в опитуваннях із 28% підтримки.
Що може статися далі?
Федеральне керівництво AfD та її головний кандидат у Саксонії-Ангальт Ульріх Зігмунд — вправний у роботі з медіа колишній продавець парфумерії — заявили, що виборці землі надали партії чіткий мандат на управління.
Однак без абсолютної більшості в земельному парламенті AfD потрібні партнери або прихильники, які або увійдуть із нею в коаліцію, або погодяться «толерувати» уряд меншості.
Перед виборами Зігмунд неодноразово заявляв, що балотуватиметься на посаду прем'єр-міністра землі лише за наявності чіткої більшості.
Решта партій виключили можливість допомогти Зігмунду прийти до влади, надавши йому формальну підтримку. Водночас BSW — невелика популістська «ліво-консервативна» партія, яка лише трохи подолала 5% бар'єр для потрапляння до парламенту — натякнула на можливість негласної співпраці.
Ще до виборів деякі представники ХДС у землі відкрито ставили під сумнів політику так званого «брандмауера», тобто принципову відмову традиційних партій від співпраці з AfD.
Зігмунд дав зрозуміти, що найближчими днями та тижнями діятиме «з простягнутою рукою», перевіряючи на міцність досі рішуче небажання інших партій допомагати AfD прийти до влади.
Якщо Зігмунду не вдасться сформувати коаліцію, він запропонував провести нові вибори. Для цього, однак, потрібна підтримка двох третин депутатів земельного парламенту.
Що результат говорить про політику «брандмауера»?
Приголомшливий результат у Саксонії-Ангальт посилив сумніви щодо життєздатності стратегії традиційних партій, які намагаються не допустити AfD до влади.
Єдиний попередній випадок, коли AfD перемогла на земельних виборах, стався в сусідній Тюрингії у 2023 році. Тоді її перевага була менш переконливою, що дозволило іншим партіям нашвидкуруч сформувати ідеологічно незручну коаліцію з політичних сил різного спрямування.
З огляду на масштаб перемоги AfD у Саксонії-Ангальт важко уявити, як принижений поразкою ХДС цього разу зміг би створити подібний «франкенштейнівський» альянс із різнорідних партій.
Прем'єр-міністр землі Свен Шульце вже визнав, що ХДС більше не має мандата на таку спробу.
Що результат означає для ХДС і Фрідріха Мерца?
Недільні вибори стали болючим ударом по Мерцу та його ХДС.
Канцлер із кам'яним обличчям визнав, що результат його «глибоко шокував». Екзитполи показали, що виборці були розлючені через невиконані обіцянки Мерца пожвавити економіку та зміцнити бюджетну дисципліну.
Ціни на енергоносії, які зросли через інфляцію та війну з Іраном, особливо сильно вдарили по виборцях Саксонії-Ангальт — найбіднішої землі Німеччини.
Схоже, саме проблеми вартості життя стали значно важливішим фактором мобілізації виборців, ніж імміграція — традиційна центральна тема AfD.
Хоча найсильнішу підтримку AfD має в колишній комуністичній східній частині країни, цього року партія також суттєво посилила позиції на двох виборах у західних землях на тлі побоювань щодо деіндустріалізації.
Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН), молодший партнер у коаліції Мерца, у понеділок дала зрозуміти, що готова пом'якшити заплановані зміни у дорогій і перевантаженій системі соціального забезпечення країни, щоб заспокоїти невдоволених виборців.
Мерц наполягає, що заходи для зміцнення систем охорони здоров'я та пенсійного забезпечення необхідні, і пообіцяв залишитися на посаді та боротися за їх реалізацію «в інтересах наших дітей та онуків».
А що з наступними двома земельними виборами?
20 вересня на виборчі дільниці підуть жителі німецької столиці Берліна та розташованої на узбережжі Балтійського моря землі Мекленбург-Передня Померанія — двох із 16 земель Німеччини.
Очевидний імпульс, який отримала AfD, а також широке невдоволення німців Мерцом і його право-лівою коаліцією із СДПН означають, що ці голосування також несуть значні ризики для партій федерального уряду.
У Мекленбурзі-Передній Померанії AfD наразі має невелику перевагу над СДПН, яка входить до федеральної коаліції, однак поки що абсолютна більшість для ультраправих виглядає малоймовірною.
У Берліні — місті, яке колись було розділене на східну та західну частини — ситуація значно заплутаніша: ХДС, ультраліва Ліва партія та AfD борються за перше місце.
Навіть якщо ХДС вдасться зберегти лідерство в день виборів, партії буде складно сформувати ідеологічно цілісну коаліцію. Це може стати ще одним болючим ударом для Мерца та ХДС і ще більше дестабілізувати його федеральний уряд.
Ультраправа партія, яку німецький політичний мейнстрим роками намагається тримати за «санітарним кордоном», стає дедалі ближчою до реальної влади. Для Німеччини це питання внутрішньої політики. Для України — потенційно питання безпеки.
«Альтернатива для Німеччини» уже стала найсильнішою політичною силою в Саксонії-Ангальт, а її керівництво не приховує прихильності до відновлення відносин із Москвою.
Поки традиційні партії сперечаються, як зберегти «захисні бар’єри», крайні праві користуються їхніми помилками та суспільним невдоволенням.
Чи здатна система змінити власну стратегію, перш ніж AfD отримає шанс диктувати правила? І що має зробити Київ уже зараз?
Про це в статті «Правий світанок: як «Альтернатива для Німеччини» прорвала «санітарний кордон» на виборах» пише Петро Герасименко.
