Пентагон розглядає радикальний план виведення з Європи літаків, кораблів, озброєння та десятків тисяч американських військовослужбовців, попри застереження союзників у НАТО про зростання загрози з боку РФ, повідомляє NBC News, посилаючись на джерела.
Скорочення може становити приблизно одну третину всіх американських військ у Європі (близько 25 тисяч військових). Один американський чиновник та інше джерело, обізнане з ходом обговорень, розповіли, що скорочення може бути навіть більшим — аж до половини — 40 000 військовослужбовців.
У разі реалізації це стане найзначнішим скороченням у межах 80-тисячного військового контингенту США в Європі з часів закінчення “холодної війни” у 1990-х роках.
Серед країн, яких торкнеться це скорочення, ймовірно, будуть Німеччина, Італія та Іспанія. У цих трьох країнах дислокується основна частина американських військ у Європі, але лідери цих країн мали суперечки з президентом США Дональдом Трампом щодо війни з Іраном.
З початку свого другого терміну в Білому домі Трамп та його чиновники стверджують, що Європа повинна взяти на себе головну роль у власній обороні, спираючись на ядерний арсенал Америки, а американські війська потрібні для протидії більш нагальним загрозам з боку Китаю, Ірану та наркокартелів у Західній півкулі. Останніми місяцями Трамп, який давно ставить під сумнів цінність НАТО, різко критикував європейських партнерів за відмову приєднатися до США у війні проти Ірану.
У червні Пентагон оголосив про шестимісячний перегляд присутності американських Збройних сил у Європі. За словами американських та західних чиновників, американський генерал Алексус Гринкевич, який обіймає посаду головнокомандувача Об'єднаних сил НАТО в Європі, має представити свій аналіз міністру війни США Піту Гегсету в п’ятницю, 18 вересня.
У цьому аналізі Гринкевич, ймовірно, окреслить чотири варіанти дій, які можуть передбачати скорочення чисельності американських повітряних, морських та сухопутних або інших сил, а також, можливо, передислокацію частини військ у межах Європи до країн на східному фланзі НАТО.
6 листопада Гегсет має отримати остаточну рекомендацію, яка потім буде представлена Трампу. Будь-яке виведення військ відбуватиметься після цього.
За словами високопоставленого чиновника Пентагону та двох інших посадовців, поки що жодних рішень не ухвалено.
Перспектива різкого скорочення присутності американських військ у Європі викликала занепокоєння у законодавців обох партій США та урядів європейських країн, які побоюються, що це додасть Росії сміливості. Різке виведення військ також може кардинально змінити відносини США з головними союзниками, змусивши європейські країни налагоджувати нові партнерські зв’язки в нестабільний період, коли в Україні та на Близькому Сході вирують війни.
Противники ідеї різкого скорочення стверджують, що це зробить союзників у НАТО вразливими, спровокує російську агресію, посіє сумніви серед партнерів США в інших частинах світу та позбавить американські Збройні сили логістичних центрів, які дають змогу Сполученим Штатам швидко перекидати свої війська на Близький Схід або в Африку.
Європейські посадовці зверталися до Вашингтона з проханням про більш поступове скорочення кількості військ, яке дало б урядам країн континенту достатньо часу для нарощування сучасних військових можливостей, які тривалий час забезпечували виключно Сполучені Штати, зокрема, далекобійних ракет, супутникового спостереження та літаків-заправників.
Можливе скорочення військової присутності США в Європі викликало глибоке занепокоєння серед демократів і багатьох високопоставлених республіканських законодавців США.
“Скорочення чисельності військ на 25 тисяч є неприйнятним у будь-якому разі. Неможливо забезпечити стримування Росії задешево”, — заявив один із республіканців у Конгресі, згадавши про виведення минулого року двох ротаційних бригад із Німеччини на тлі побоювань, що російська агресія в регіоні лише посилюється.
Виведення військ США з Європи та їх передислокація на територію Сполучених Штатів або в інші регіони світу може обійтися в значну суму, що дасть Конгресу важелі впливу. Законодавці можуть заблокувати або обмежити масштабні зміни у військовому розкладі в Європі, відмовивши Пентагону у фінансуванні передислокації військ та озброєння.
У законі, прийнятому торік у грудні, Конгрес США заборонив використання деяких грошей Міністерства війни, якщо чисельність військ у Європі впаде нижче 76 тисяч, або якщо США виведуть свої війська з певних об’єктів у регіоні чи відмовляться від ролі головнокомандувача ОЗС НАТО в Європі. Однак за словами експертів з питань оборони та колишніх чиновників, існують способи обійти цей закон, зокрема, пояснивши виведення військ як тимчасові заходи в межах ротаційного розгортання.
Питання щодо майбутньої чисельності американських військ у Європі вже кілька місяців викликає розбіжності і в самій адміністрації Трампа. Ситуація загострилася в червні напередодні зустрічі міністрів оборони країн НАТО. Пентагон планував попередити міністрів про різке скорочення американських військ у Європі, яке стосувалося б десятків тисяч військовослужбовців, але такий крок заблокував держсекретар США Марко Рубіо, який, за інформацією ЗМІ, дізнався про цей план в останню хвилину.
З червня Державний департамент США намагається залишатися в курсі обговорень цього питання, але з мінливим успіхом, оскільки Пентагон не розглядає це як дипломатичну проблему, а виключно як військову справу.
Військова присутність США в Європі сформувалася після Другої світової війни та під час “холодної війни”, коли Сполучені Штати очолювали трансатлантичний альянс для захисту Європи від загрози з боку Радянського Союзу. Американська військова присутність, яка у 1950-х роках досягла піку в понад 400 тисяч військовослужбовців, скоротилася після закінчення “холодної війни”, але США розгорнули додаткові війська та техніку на континенті після незаконного захоплення Росією українського Кримського півострова в 2014 році та повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році.
Перегляд чисельності військ США відбувається на тлі неодноразових попереджень європейських урядів про те, що Росія становить серйозну загрозу для Європи та світу. Європейські лідери заявляють, що РФ активізувала кампанію диверсій, кібератак та інших дій гібридної кампанії по всьому континенту, спрямовану на підрив військової допомоги Україні та розкол НАТО. Також повідомлялося, що РФ оцінює можливість ескалації шляхом обмежених ударів або військових вторгнень у європейські країни НАТО, такі як країни Балтії чи Польща, розраховуючи на те, що США не втрутяться.
Чи можуть сценарії 2014-го та 2022-го повторитися, але вже в Балтії? У статті “Чому не можна ігнорувати загрози нападу Росії на країни Балтії” оглядач Володимир Кім пояснював, як працюють гібридні сценарії Кремля та чому самозаспокоєння може стати фатальним.
