Чому тривога через балістику іноді лунає із запізненням: пояснення від «Флеша»

Радник міністра оборони з технологічних напрямків Сергій «Флеш» Бескрестнов пояснив, чому сигнал повітряної тривоги через загрозу балістики іноді надходить уже після прильоту. У своєму Telegram-каналі він наголосив, що усі дані про запуски ракет або підготовку до них Україна отримує від партнерів. 

«Ніхто з нас не знає і не повинен знати, як вони отримують цю інформацію. Але не треба бути надто розумним, щоб зрозуміти, що основним джерелом інформації є супутникове спостереження за точками запуску та система фіксації факту запуску. Ракета долітає до Києва за 2–4 хвилини, тому часу дуже мало, а будь-який збій у системі призведе до затримки отримання інформації», — йдеться у його повідомленні. 

«Флеш» також пояснив, що жодна система не працює без помилок, тому через збої сигнал тривоги іноді надходить із запізненням. Водночас трапляються й випадки, коли тривогу оголошують, хоча запуску ракети немає. Він пояснив, що супутники можуть зафіксувати підготовчі дії на пускових установках, однак сам запуск ракети з певних причин іноді не відбувається.

«Пам’ятаєте, скільки разів лунала хибна тривога через "Орєшник"? Це так само розвідувальні супутники візуально фіксують активність на пусковій установці, але чи відбудеться запуск, чи ні, незрозуміло», — зауважив «Флеш».

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Росія планує запускати до чотирьох ракет «Бандероль» на добу — «Флеш»

Нагадаємо, що у ніч проти 8 липня російські війська вдарили балістичними ракетами по Києву. Тоді у столиці прогриміли вибухи до оголошення повітряної тривоги. Моніторингові пабліки повідомляли про пуски ракет типу «Іскандер» або С-300/С-400 з території Брянської області.