Росія наближається до критичної межі в питанні поповнення армії, а її оборонна промисловість уже працює на межі, пише CNN.
Видання вказує, що Росія пропонує все більше бонусів для контрактників, однак і вони більше не приваблюють чоловіків до війська, хоча обіцяні суми часто є значно вищими, аніж більшість може заробити за кілька років. Попри це набір на військову службу у РФ у першому кварталі цього року знизився на 20% порівняно з 2025 роком, і є ознаки, що він все ще нестабільний.
Старший науковий співробітник з питань Росії та Євразії Міжнародного інституту стратегічних досліджень Найджел Гулд-Девіс вказав, що це перша війна в історії Росії, в якій держава платить громадянам за участь у військових діях, а не примушує їх до цього. І це призводить до економічної напруги та проблем з людськими ресурсами.
«Є ознаки того, що цей стимул, можливо, більше не працює ефективно, і що Росія почала втрачати більше військ, ніж може набрати», – зазначив він у нещодавньому звіті.
Аналітики кажуть, що якщо Владімір Путін хоче продовжувати вторгнення в Україну, йому доведеться ухвалювати більше непопулярних рішень.
«Зрештою, якщо потенційний військовий новобранець минулого року не бажав отримувати солідний бонус за підписання контракту, то незрозуміло, що могло б змусити його змінити свою думку зараз, особливо враховуючи повідомлення про погане ставлення на передовій та про те, як солдати підкуповують своїх офіцерів, щоб уникнути відправлення на наземні місії, що призводять до смерті», - йдеться в матеріалі.
Мобілізація чоловіків на війну вплинула на решту російської економіки, яка зараз стикається з ширшою кризою робочої сили.
Це стосується і оборонної промисловості, оскільки є ознаки, що вона вже працює на максимальну потужність. Це означає, що Росії важко далі збільшувати військове виробництво, тоді як попит на заводських робітників створює ще більше навантаження на решту економіки.
За даними низки західних розвідувальних служб, у війні загинуло майже 500 000 російських солдатів, а сотні тисяч інших покинули країну, щоб уникнути призову. Дефіцит робочої сили, що виник у результаті цього, призводить до зростання заробітної плати, що є ще одним джерелом інфляції в країні.
Дефіцит працівників може змусити Кремль залучити більше робочої сили з Індії, Північної Кореї та різних африканських країн, щоб послабити тиск як на цивільний, так і на військовий сектори.
Більш радикальний крок може означати другу примусову мобілізацію у поєднанні з такими заходами, як обмеження громадян на виїзд з країни, особливо чоловіків призовного віку. Цього Путін прагнув уникати після «часткової мобілізації» у 2023 році.
«Кремль незабаром зіткнеться з фундаментальним вибором: радикально посилити свої вимоги до російської економіки та суспільства чи скоротити свої воєнні цілі», – прогнозує Гулд-Девіс.
Деякі експерти, зокрема Марія Снєгова з Центру стратегічних та міжнародних досліджень, вважають, що Кремль може вирішити проблеми з набором персоналу, посиливши тиск на регіони за межами великих міст, таких як Москва, змушуючи студентів підписувати військові контракти та вербуючи більше іноземних громадян. Той факт, що оборонний сектор наближається до максимальної потужності, також створює труднощі для Путіна, але «не є катастрофічним», вважає Снєгова. Однак, в економічному плані «напруження стає дедалі помітнішим».
Вона зазначила, що «фіскальний тягар підтримки воєнних зусиль» зріс, враховуючи, що витрати Росії на військовий персонал та мобілізацію становлять десятки мільярдів доларів щороку, що, за деякими оцінками, становить 9,5% від загального федерального бюджету та 2% від ВВП країни.
І хоча рівень інфляції в Росії сповільнився, настрої споживачів залишаються негативними.
«Ці тенденції можуть… послабити підтримку війни, потенційно посилюючи соціальне невдоволення. Однак режим посилює свій репресивний апарат. Кремль схильний подвоювати свої цілі, а не скорочувати їх», – сказала Снєгова.
Тим часом, прогрес України у бойових діях та сфері технологій безпілотників означає, що Росія зазнає набагато більше втрат, ніж на початку війни.
За даними західних чиновників, чисельність втрат серед росіян становить від 30 000 до 35 000 на місяць. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський стверджував, що у травні українські оператори безпілотників убили або поранили більше солдатів, ніж Росія змогла завербувати.
І хоча військові технології України вдосконалюються, експерти кажуть, що російська армія стала слабшою через те, що на фронт відправляють все більше колишніх в’язнів та непідготовлених солдатів.
Вербування російських студентів до підрозділів безпілотних військ теж сповільнилося після того, як Міністерство оборони Росії направило деяких операторів БпЛА для участі в наземних штурмах на передовій.
«Це створило справді некорисну піар-кампанію для набору військ безпілотних систем», – вказала аналітик Інституту вивчення війни Катерина Степаненко.
Як писало агентство Bloomberg, Путін заговорив про те, що війна в Україні «добігає кінця», оскільки саме це хочуть почути громадяни РФ. Такі настрої в Росії зумовлені зростаючим тиском на фронті та погіршенням економічної ситуації в країні. Водночас сам лідер Кремля не вірить у ці слова.
