Кінець ядерного "аутсорсингу": експерт перерахував п'ять варіантів отримання Європою автономії

Сьогоднішня європейська дискусія про ядерну автономію виходить не з амбіцій, а з усвідомлення стратегічної потреби з огляду на зміну політики США, а також із тверезого визнання обмежень, вважає завідувач відділу Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Іжак. У звіті Європейської групи з ядерної стратегії 2025-го зазначено, що простого варіанту ядерної автономії не існує. Автор наголошує, що у короткостроковій перспективі найнадійніший варіант — і далі спиратися на розширене стримування США, усвідомлюючи його поступову деградацію.

"У цій логіці з’являється поняття «розрив стримування» — ситуація, коли безпекова архітектура формально зберігається, але політична надійність гаранта більше не сприймається як безумовна, — пояснює ситуацію Іжак у матеріалі "Франція і Британія замість США? П’ять сценаріїв ядерної автономії для Європи".  — Ключова зміна, за оцінками ENSG, стосується не техніки, а відповідальності. Європейські держави більше не розглядають ядерну політику як «аутсорсинг» із боку США". 

Європейська група з ядерної стратегії систематизувала поле можливих рішень у п’ять базових опцій. Вони різняться тим, хто бере на себе ризик, хто платить і хто контролює рішення.

Опція A — збереження опори на США. Іжак пояснює, що йдеться фактично про продовження нинішньої моделі: американські боєприпаси в Європі, європейські носії, Група ядерного планування НАТО, стратегічна "парасолька" США. Цей сценарій — найреалістичніший — не потребує створення нових структур, не підриває режиму нерозповсюдження та зберігає максимальну інтеграцію в межах НАТО. Проблема — у втраті довіри до американської політичної волі та зниження її переконливості для РФ. 

Опція B — посилення ролі Франції та Британії. Експерт називає цей варіант еволюційним, пояснюючи, що він передбачає поступове збільшення європейського внеску в ядерне стримування.

"Сумарний потенціал двох країн становить приблизно 500–520 боєзарядів. Однак британські ядерні сили технологічно й операційно пов’язані з американськими, — пояснює Іжак. — Франція зберігає повну автономію й не входить до Групи ядерного планування НАТО. Отже, посилення їхньої ролі означає або новий рівень координації, або зростання політичної напруги". 

Опція C — інституційно оформлене європейське стримування. Це спроба консолідувати франко-британське ядро за участю інших держав — через спільне фінансування, планування й доктринальне зближення.

"Такий сценарій передбачає створення певної європейської процедури консультацій щодо застосування ядерної зброї, але без повного перенесення контролю", — пояснює Іжак, додаючи, що цей варіант має дві проблеми:

• чи погодяться Париж і Лондон "ділитись" ухваленням рішень, як до останнього часу робили США;
• відсутність у їхніх сил тієї ескалаційної гнучкості, яку забезпечує американська модель із варіативними сценаріями застосування.

"Навіть з урахуванням цих обмежень розгортання в межах повоєнних гарантій Україні британських і французьких сил на нашій території могло б додати таким гарантіям переконливості", — відзначив експерт. 

Опція D — нові національні ядерні програми. Теоретично Німеччина, Польща чи інші держави могли б розпочати власні програми, але це означало б порушення або вихід із Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, що може спровокувати серйозну політичну кризу в Європі та ризик зовнішнього превентивного тиску.

"Не виключено, що нові ядерні держави в центрі Європи зробили б регіон менш стабільним, а не більш захищеним, — коментує Іжак. — Саме тому цю опцію в аналітичних матеріалах називають найбільш дестабілізуючою".

Опція E — ставка виключно на конвенційне стримування. Ідея полягає в тому, щоб компенсувати ядерний чинник різким зростанням звичайних військових спроможностей — високоточною зброєю, протиракетною обороною, розвитком індустріальної бази.

"Політично це виглядає привабливо, оскільки не зачіпає «ядерної чутливості» європейських суспільств. Але стратегічно означає відмову від симетричної відповіді на тиск із боку Росії, — наголошує експерт. — За наявності у РФ значних ядерних арсеналів, навіть з урахуванням деградації окремих засобів доставки, може виникнути асиметрія не на користь Європи". 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Мільйон дронів може виявитися ефективнішим за атомний вибух. Україна має бути частиною ядерного щита Європи — експерт

Нагадаємо, німецький канцлер Фрідріх Мерц заявив, що домовляється з президентом Франції Емманюелем Макроном щодо створення спільного європейського ядерного стримування. За задумом, воно буде інтегроване в співробітництво в рамках НАТО — у Європі не буде зон з рівнями безпеки. Та наразі перемовини перебувають на ранній стадії і, за словами німців, вони не спрямовані на зменшення ролі США у ньому питанні.