Війна РФ проти України демонструє, як “перемир’я” втратили сенс в епоху Трампа — NYT

Останнє “перемир’я” між Росією та Україною продемонструвало, як ця концепція втратила своє традиційне значення в епоху президента США Дональда Трампа. Перемир'я, як правило, оголошувалися після тривалих процесів, які допомагали сторонам війни досягти тривалого врегулювання. Але, за словами аналітиків, у війні РФ проти України перемир'я стало інструментом перформативної дипломатії, “самостійним товаром”, який використовується для управління медіациклами, поки військова машина продовжує працювати, пише NYT.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Зеленський: сьогодні Росія не дотримувалася "перемир'я", бої тривають

Відокремлення перемир’я від мирних процесів відбулося не лише у війні РФ проти України, а й на Близькому Сході. У війні США та Ізраїлю проти Ірану сторони швидко домовилися про припинення бойових дій після того, як Трамп пригрозив Тегерану “знищенням цивілізації”. Через кілька тижнів напруженість залишається невирішеною, поодинокі атаки тривають, а перемир’я перебуває, за словами Трампа, на “штучному життєзабезпеченні”.

“Йдеться про акцент на окремих «вірусних» моментах, які привертають увагу ЗМІ до політичних лідерів”, — зазначає професор Інституту міжнародних досліджень миру при Університеті Нотр-Дам Мадхав Джоші.

Джоші опублікував дослідження щодо 42 комплексних мирних угод, укладених у період з 1989 по 2018 рік. Згідно з його аналізом, успішний мирний процес вимагає в середньому 1 570 днів — понад чотири роки — технічної роботи. Натомість останньому перемир’ю між Україною та РФ бракувало необхідних факторів для успіху: незалежного нагляду та змістовної політичної основи.

Мирні переговори між Києвом і Москвою за посередництва США під керівництвом двох посланців Трампа Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера, які мають мало дипломатичного досвіду, застопорилися. Новина про триденне “перемир’я” з суботи, 9 травня, з’явилася раптово в дописі Трампа в Truth Social.

“Усі останні перемир’я — між США та Іраном, Ізраїлем та Ліваном, Ізраїлем і Газою, а також Росією та Україною — відрізняються від звичайних практик мирного процесу”, — додав  Джоші.

Професор Джорджтаунського університету та старший науковий співробітник Центру стратегічних та міжнародних досліджень Деніел Байман вважає, що це спричинено браком терпіння в Білому домі Трампа до “виснажливого характеру” дипломатії.

“Для Трампа перемир’я дорівнює миру”, — сказав Байман, зауваживши, що такий підхід відсунув на другий план досвідчених посадовців середньої ланки на користь “позитивного заголовка сьогодні”.

Коли Трамп оголосив про останнє “перемир’я” між Україною та РФ, він висловив оптимізм. 

“Сподіваємося, це початок кінця дуже довгої, кровопролитної та запеклої війни”, — заявив він.

Трамп неодноразово висловлював подібні думки протягом кількох місяців, навіть попри те, що його дипломатична кампанія принесла мало результатів. Взаємне звільнення полонених, яке мало супроводжувати останнє “перемир’я”, поки що не відбувся.

Руйнування перемир’я стало частиною звичної схеми. Скептицизм України щодо “переговорних перерв” на полі бою почався з недосконалих Мінських угод 2014 та 2015 років, які не змогли зупинити російський наступ на сході України.

З часу повномасштабного вторгнення Росії понад чотири роки тому ця схема продовжується: від провалу “гуманітарних коридорів” 2022 року до різдвяного “перемир’я” 2023 року, яке Київ відкинув як нагоду для Росії поповнити свої сили.

З моменту повернення Трампа до Білого дому Вашингтон виступив посередником у п’яти тимчасових перемир’ях, кожне з яких супроводжувалося звинуваченнями в порушеннях.

У цьому контексті оголошення про перемир’я не має на меті припинення війни. Воно покликане створити ілюзію готовності до миру, водночас готуючи основу для нових наступальних операцій.

Будь-яка надія на те, що адміністрація Трампа використає свій вплив, щоб змусити Москву піти на угоду, прийнятну для України, зникла, оскільки Вашингтон значною мірою відмовився від принципу, який колись відстоювали західні посередники: перемир’я має створити фізичний і політичний простір для складних переговорів.

Натомість, оскільки адміністрація Трампа значною мірою погодилася з поглядами Москви, Києву довелося погоджуватися на порожні “перемир’я”, щоб уникнути звинувачень у тому, що Україна є перешкодою для миру.

Така поступливість має свою ціну, зазначають аналітики, підтверджуючи модель, за якою оголошення миру є кінцевим результатом, а не першим кроком.

Але навіть попри те, що великої угоди не вдалося досягти, українці вбачають певну користь навіть у частковому перемир’ї. Цього тижня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликав європейські країни взяти на себе провідну роль у посередництві щодо взаємного припинення ударів по аеропортах.

“Нам, імовірно, потрібна нова роль Європи в наших мирних зусиллях”, — сказав він Politico під час візиту до Брюсселя. 

Сибіга наголосив, що не закликає Європу замінити Вашингтон, зазначивши, що це може бути “додатковим напрямком”.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

У Рівненській області дрони влучили в будинок: зросла кількість загиблих та поранених

FT писала, що як у Росії, так і в Україні не очікують відновлення суттєвих мирних переговорів за посередництва США навіть після завершення війни на Близькому Сході. За словами джерел видання, Москва досі орієнтована на перемогу на фронті, виступаючи за максималістські цілі, і її вчинки не свідчать про готовність до справжніх переговорів.

Російське військове керівництво переконало главу Кремля Владіміра Путіна в тому, що контроль над Донбасом можна повністю забезпечити вже до осені. Після цього Москва, ймовірно, посилюватиме свої територіальні вимоги під час можливих переговорів.