Війна в Україні стала полігоном для військового штучного інтелекту — FT

Війна в Україні стала одним із головних майданчиків для впровадження штучного інтелекту у бойові системи. На цьому тлі Україна передала Великій Британії доступ до військової бази Avengers AI Labs, де бойові дані використовують для навчання ШІ-моделей. Алгоритми ШІ дозволяють швидше знаходити цілі, вести дрони після втрати зв’язку та підвищувати результативність ударів. Про це повідомило видання Financial Times.

Один із прикладів — український дрон Saker Scout компанії Twist Robotics. Його програмне забезпечення здатне розпізнавати десятки категорій військової техніки, оцінювати ймовірність правильного визначення об’єкта та працювати в заданій оператором зоні.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Війна після миру: до чого Україна має готуватися вже сьогодні

Людина перед запуском встановлює пріоритетні цілі й межі роботи системи, після чого безпілотник може самостійно шукати та атакувати об’єкти, які відповідають заданим параметрам. Однак система не здатна визначити, українська чи російська перед нею техніка, тому її використання потребує чітко визначеної ділянки, де немає своїх військових або цивільних.

ШІ суттєво прискорив цикл від виявлення цілі до удару. На початку повномасштабної війни цей процес міг тривати близько 20 хвилин, а тепер у деяких випадках займає менш ніж дві хвилини або навіть секунди. Допомагає й здешевлення обчислювальної техніки: потужності, необхідні для алгоритмів комп’ютерного зору, можуть коштувати близько 250 доларів.

Водночас український досвід показав і головне обмеження технології — вона зробила бойові процеси швидшими та смертоноснішими, але поки не дала жодній стороні вирішальної стратегічної переваги. У сучасній війні штучний інтелект — це не одна технологія, а цілий набір інструментів. Алгоритми використовуються для обробки великих масивів розвідувальних даних, визначення та пріоритизації цілей, підтримки командирів і автономної роботи безпілотників в умовах глушіння зв’язку.

Системи управління полем бою, зокрема українська Delta, поєднують інформацію з дронів, супутників, датчиків, електронної розвідки та повідомлень військових, перетворюючи її на доступну командирам картину ситуації. ШІ також може допомагати оцінювати темпи витрачання боєприпасів та інші параметри військових кампаній.

Особливо помітною перевагою стала можливість скорочувати так званий ланцюг ураження — час між виявленням цілі та атакою. На передовій ШІ поки здебільшого виконує вузькі завдання. Йдеться про стабілізацію польоту, навігацію, автоматичне наведення та продовження руху до цілі після втрати зв’язку з оператором. Автономна навігація допомагає дронам коригувати політ на швидкості до 300 км/год і скорочує час навчання операторів. Удари з підтримкою таких алгоритмів можуть бути у кілька разів результативнішими.

Особливе значення має термінальне наведення. Російські засоби РЕБ часто переривають зв’язок із дроном за останні 100–200 метрів до цілі. Якщо оператор встигає зафіксувати об’єкт, алгоритм може самостійно провести апарат на фінальній ділянці маршруту. Засновник української Vyriy Drone Олексій Бабенко оцінює частку дронів, які самі розуміють, що є ціллю, приблизно у 2%. Однак за масштабів, коли йдеться про мільйони безпілотників, навіть така частка означає велику кількість автономних застосувань.

Українські розробники працюють і над роями, у яких кілька машин можуть розподіляти завдання між собою. Теоретично наземні роботи та дрони можуть спільно евакуювати пораненого, а ударні безпілотники — самостійно розподіляти цілі для прориву системи ППО. Повністю автономні великі рої залишаються експериментальними, але невеликі групи таких систем уже працюють на полі бою.

Західні компанії також вважають, що НАТО доведеться підвищувати рівень автоматизації, оскільки західні армії не мають достатньої кількості підготовлених операторів дронів для війни українського або російського масштабу.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Чому війна змушує Україну розробляти власний закон про ШІ, а не копіювати європейський: пояснення експерта

Нагадаємо, що ризики військового застосування штучного інтелекту стали однією з головних тем оборонного форуму "Сяншань" у Пекіні. Міністр оборони Таїланду Адул Бунтхумджароен наголосив, що ШІ технології змінюють характер війни та вимагають нових міжнародних правил. Віцепрезидент Міжнародного комітету Червоного Хреста Юрг Лаубер закликав зберігати людський контроль над застосуванням сили в міру зростання автономності озброєнь. Представники Бангладеш, Малайзії та Лаосу також висловили занепокоєння через вплив ШІ на глобальну безпеку.

Окрім того, міністр оборони Китаю Дун Цзюнь закликав держави посилити контроль за ШІ і активніше координувати правила його використання. Він запропонував розширити оцінку ризиків, обмін досвідом та створення механізмів управління у сферах ШІ, космосу і глибоководних технологій. Народно-визвольна армія Китаю приділяє ШІ значну увагу, хоча конкретні моделі, які вона використовує, не розкриваються.