Зеленський провів переговори з прем’єром Норвегії щодо програми Freyja

Президент Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре обговорили з керівниками оборонних компаній антибалістичну програму Freyja. Її реалізація має створити інтегрований захист Європи від повітряних загроз завдяки співпраці десяти країн. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у соцмережах.

Президент Володимир Зеленський разом із прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стьоре провели зустріч із керівниками оборонних компаній держав-партнерів. Головною темою стала антибалістична програма Freyja.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

У Fire Point вперше показали українську антибалістику Freyja

"Вона здатна забезпечити Європі інтегрований захист від повітряних загроз завдяки спільним зусиллям України, Данії, Франції, Німеччини, Італії, Нідерландів, Норвегії, Іспанії, Швеції та Великої Британії", — зазначив Зеленський.

До зустрічі також долучилися представники компаній FirePoint, Kongsberg, Weibel, Saab, Diehl Defence, Hensoldt, Thales, Safran, Sener та Leonardo. Разом із ними сторони визначили конкретні кроки, які мають зробити політичні лідери та урядовці на своєму рівні. Окремі завдання отримали виробники та розробники оборонних систем.

"Розраховуємо на перші практичні результати. Вдячний Норвегії за цю зустріч. Дякую партнерам за готовність працювати разом. Захист європейського неба — це наша спільна справа", — наголосив Зеленський.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Reuters назвало терміни створення прототипу протиракетної системи Freyja

Нагадаємо, що ще у серпні Fire Point завершила перший міжнародний інтеграційний етап розробки системи протиракетної оборони Freyja. До проєкту вже долучилися Leonardo, Thales, Saab і Eurosam. Німецька Hensoldt має постачати радар для нового комплексу. Fire Point також отримала від європейських партнерів документацію для радарів, головок самонаведення та каналів передавання даних.

Окрім того, Fire Point уже інтегрує у Freyja технології понад десяти європейських оборонних компаній. Систему створюють на відкритій архітектурі, щоб окремі радари та інші компоненти можна було замінювати без повної перебудови комплексу. Компанія вже провела щонайменше п’ять випробувань і розраховує на перше успішне перехоплення балістичної ракети до середини 2027 року.