Секретар Міністерства фінансів США Скотт Бессент у понеділок представить нові економічні санкції проти Ірану та його торговельних партнерів. За його словами, це буде «найбільша скоординована кампанія економічної ізоляції в історії світу», повідомляє Les Echos.
Бессент звернувся до партнерів Ірану з попередженням: «Ви або з нами, або проти нас». Вашингтон вирішив посилити економічний тиск на Тегеран, а не відновлювати військову кампанію проти Ірану.
Дональд Трамп назвав майбутні заходи «економічним Днем Д» для Ірану. Він пообіцяв «безпрецедентні» санкції, які мають змусити іранський режим сісти за стіл переговорів. Тим часом американський флот продовжує блокаду іранських портів.
«Ці шаленці загнані в кут, і ці історичні заходи паралізують їх і не дадуть сіяти терор по всьому світу», написав Трамп у Truth Social.
Приблизно через пів року після початку військової операції Трамп не хоче знову завдавати ударів по Ірану. Особливо з огляду на те, що до парламентських виборів у США залишилося три місяці, а для республіканців вони обіцяють бути непростими. Адміністрації також доводиться зважати на непопулярність іранської кампанії та втому американських військових, які місяцями залишаються в регіоні.
Після кількох тижнів масованих бомбардувань у Вашингтона залишилося небагато важелів, щоб змусити Тегеран відмовитися від ядерної зброї та відкрити Ормузьку протоку для судноплавства. Переговори зайшли в глухий кут, а підписаний меморандум не допоміг зрушити ситуацію з місця.
Запаси американських боєприпасів швидко скорочуються. Тому Вашингтон сподівається переломити ситуацію за допомогою нового пакета санкцій. Проте Іран уже десятиліттями живе під американськими обмеженнями, які не завадили розвивати ядерну програму.
Тепер удар спрямований і на торговельних партнерів Ірану.
«Якщо ви наполягаєте на веденні бізнесу з ними, тоді Міністерство фінансів США та уряд США спрямують проти вас усю свою потужність і силу», заявив Бессент у четвер. Він додав: «Настав час союзникам і решті світу визначитися».
За оцінкою дослідницької служби Конгресу, яку наводить видання, санкції проти Ірану, ймовірно, є найширшим і найповнішим пакетом обмежень, який США коли-небудь запроваджували проти будь-якої країни.
Це попередження насамперед для Китаю. Пекін продовжує торгувати з Іраном, попри американські удари.
Об'єднані Арабські Емірати, давній торговельний партнер Тегерана, цього тижня вже оголосили про розрив фінансових і торговельних зв'язків з Іраном.
Речник іранського МЗС Ісмаїл Багаї заявив у X, що Іран «десятиліттями демонстрував, що не дозволить загнати себе в кут такими погрозами». Він додав: «Справжній ризик у тому, що американські політики, тримаючись за цю погану звичку, зрештою знищать останні шанси вийти менш принизливо з кризи, яку самі ж і спровокували».
США підтримують санкції проти Ірану з 1979 року, коли ісламська революція повалила шаха.
Іранська влада, схоже, сприймає нову загрозу серйозно. Особливо її непокоїть можливість того, що до американських заходів приєднаються сусідні країни. Секретар Вищої ради національної безпеки Ірану Мохсен Резаї попередив у суботу, що будь-яка країна, яка долучиться до запровадження економічних обмежень, «вважатиметься ворогом».
Залишається питання, наскільки далеко Вашингтон готовий піти проти торговельних партнерів Тегерана. Особливо це стосується Китаю, який купує більшість іранського нафтового експорту.
Наприкінці вересня очікується візит Сі Цзіньпіна до Білого дому. Трамп ретельно вибудовував відносини з китайським лідером після того, як США та Китай уклали перемир'я у торговельній війні.
У суботній заяві Пекін повідомив, що «уважно стежить за ситуацією на Близькому Сході й активно сприяє мирним переговорам». Напередодні речник китайського МЗС заявив, що Китай виступає проти «односторонніх санкцій» проти Ірану.
Іран залишається одним із ключових військових партнерів Росії. Тегеран постачає їй дрони, балістичні ракети та відповідні технології. Тому ослаблення іранської економіки та посилення морської блокади потенційно можуть скоротити ресурси, які Тегеран спрямовує на підтримку російського військово-промислового комплексу.
Є й інший бік. Скорочення запасів американських боєприпасів через ситуацію на Близькому Сході та зосередження уваги Вашингтона на Ормузькій протоці створюють ризики для стабільності постачання оборонної допомоги Україні.
Жорстка позиція США щодо вторинних санкцій проти Китаю за торгівлю з Іраном також може мати наслідки для Росії. Пекін може обережніше ставитися до підтримки російської економіки, якщо побачить загрозу аналогічних американських обмежень.
США вже кілька місяців посилюють економічний тиск на Тегеран. У квітні Вашингтон запровадив санкції проти китайського НПЗ та суден так званого «тіньового флоту» Ірану, а в травні розширив обмеження на постачання іранської нафти до Китаю. Окремо під санкції потрапили структури, пов'язані з контролем судноплавства через Ормузьку протоку.
Китай залишається одним із головних торговельних партнерів Ірану. Саме китайські закупівлі іранської нафти роками допомагали Тегерану обходити американські санкції. Тому допомога Китаю Ірану може стати одним із головних напрямів нового тиску Вашингтона.
