Китай, Казахстан, Азербайджан та Вірменія нишком відвертаються від Путіна — оглядач Euobserver

Британський журналіст Едвард Лукас наголосив, що зовнішньополітична команда Владіміра Путіна має бути занепокоєна через погані новини для свого боса. Перша з них — подвійний удар від Комуністичної партії Китаю, яка відмовилася постачати РФ морські силові установки для суден, необхідних для арктичного "Північного морського шляху", йдеться у колонці Лукаса для Euobserver.

Також він згадав, що замороженим та завислим у невизначеності залишився проєкт з будівництва газопроводу "Сила Сибіру-2" обсягом 50 млрд кубометрів. Причиною такої ситуації є вимога КНР щодо ціни на газ у розмірі 50 доларів за 1000 кубометрів — це 1/5 від того прайсу, який встановив Кремль вже з урахуванням значної знижки. Автор попередив, що у Китаю, окрім цих, є й інші варіанти впливу на РФ, які дають йому важелі впливу. 

Росія, як наслідок, втратила час та інших потенційних покупців. Лукас нагадав, що решта поставок трубопровідного газу до ЄС припиняться у 2027-му, а через удари ЗСУ по тамтешніх НПЗ Москві доводиться імпортувати ще й нафтопродукти з Китаю. 

Слабкість агресора відчувають також інші держави — Казахстан, Азербайджан, Вірменія — і діють вони відповідно. Наприклад, Астана нещодавно заборонила поставки більшої частини імпорту російської пшениці, азербайджанський лідер Ільхам Алієв демонстративно підтримав Україну, а Вірменія в односторонньому порядку просувається у відновленні залізничного сполучення з Туреччиною та Азербайджаном — попри спротив РФ, яка номінально керує залізницею. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Співпраця Росії та КНДР: Путін зустрівся у Кремлі з головною дипломаткою Північної Кореї

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Китай позиціонує себе "нейтральним миротворцем": закликає Київ та Москву до стриманості та діалогу, уникає визнання Кремля агресором, а саму війну називає "конфліктом". Проте ширма дипломатичної стриманості приховує латентну підтримку — саме КНР забезпечує до 90% російського імпорту у сфері військових технологій та товарів подвійного призначення, завдяки яким Москва здатна виготовляти зброю, а отже — продовжувати війну. Також, за даними західних розвідок, торік КНР таємно провела підготовку близько 200 російських військових, частина з яких зараз бере участь у війні проти України, хоча у Пекіні це очікувано заперечують. 

Про те, як Китай одночасно закликає до миру та заробляє на війні, розповідав Сергій Корсунський у статті "Війна як бізнес: як Китай заробляє на Росії й Україні".