Аварія невдовзі після старту: китайська ракета вибухнула разом із супутником зв’язку

На тлі заяв про стрімкий розвиток космічної галузі в Китаї ракета-носій КНР “Чанчжен-7A” (Long March 7A) вибухнула через 85 секунд після старту з космодрому Веньчан на острові Хайнань. Вона мала вивести на орбіту супутник зв’язку Zhongxing-4B, також відомий як ChinaSat-4B. Причину аварії наразі з’ясовують, а запуск іншої китайської ракети Zhuque-3 після інциденту відклали, повідомляє CNN.

Ракета стартувала близько 20:02 за пекінським часом у понеділок, 10 серпня. На оприлюднених відео видно, як приблизно через півтори хвилини після зльоту вона розпадається в повітрі та перетворюється на вогняну кулю.

Державне інформаційне агентство “Сіньхуа” підтвердило аварію приблизно через три години після запуску. Там заявили, що “під час польоту ракети виникла аномалія”, однак не уточнили, що саме стало причиною невдачі. Водночас після аварії відклали запланований на 11 серпня запуск ракети Zhuque-3 з космодрому Цзюцюань. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Китай вперше випробував державну багаторазову ракету: політ Long March 12A завершився аварією

Попри нинішню аварію, попередні успішні запуски “Чанчжен-7A” зробили її одним із основних китайських носіїв для виведення супутників на високі орбіти. Інцидент став лише другою невдачею від початку експлуатації цієї ракети. Її перший політ у 2020 році також завершився невдало, після чого “Чанчжен-7A” виконала понад десяток успішних місій.

“Чанчжен-7A” розробила Китайська академія технологій ракет-носіїв (China Academy of Launch Vehicle Technology, CALT), яка входить до складу Китайської корпорації аерокосмічної науки і техніки (China Aerospace Science and Technology Corporation, CASC) — головного державного підрядника космічної програми КНР. Це триступенева одноразова ракета завдовжки близько 60 метрів із чотирма бічними прискорювачами. Вона призначена переважно для запуску супутників на високі орбіти та може вивести до семи тонн корисного навантаження на висоту близько 35,4 тисячі кілометрів над поверхнею Землі.

Інцидент привернув увагу через амбіції Китаю у космічній галузі. Голова КНР Сі Цзіньпін поставив перед країною мету стати світовим лідером у космічних дослідженнях до 2050 року. Тим часом Пекін активно конкурує зі США у розвитку ракет, дослідженні Місяця та запуску супутників.