"Джеймс Вебб" знайшов перемичку з зірок, яка порушує всі правила

Астрономи за допомогою телескопа "Джеймс Вебб" виявили зоряну перемичку в галактиці GN20, яка утворилася лише через 1,5 мільярда років після Великого вибуху, повідомляє Phys.org.

Зоряні перемички — це витягнуті скупчення зірок, що перетинають центр галактики і обертаються як єдине ціле. Вони діють як лійка і притягують газ до ядра галактики, що може призвести до активного зореутворення, підживити чорну діру і сформувати щільне ядро. Перемички доволі поширені у Всесвіті, таке утворення є й у Чумацького Шляху.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Схожа на Меркурій, але більша за Землю: "Джеймс Вебб" знайшов випалену зіркою планету

Вважається, що перемички формуються дуже повільно, протягом мільярдів років. Ранні галактики були багаті газом, який, як вважається, пригнічує або затримує формування перемичок. Тому виявлення перемичок у перші два мільярди років після Великого вибуху кидає виклик існуючим моделям.

Під час нового дослідження астрономи під керівництвом Лейндерта А. Бугарда з Лейденського університету вивчили GN20, масивну, багату газом галактику з червоним зміщенням. Це далека, оповита пилом галактика, але середньоінфрачервоний прилад і ближньоінфрачервона камера телескопа "Джеймс Вебб" зробили пил прозорим і виявили її внутрішню структуру.

Вимірювання того, як яскравість світла галактики розтягується і обертається від центру до периферії — також відоме як ізофотальний аналіз — виявило чітку структуру у вигляді перемички, що простягається на сім кілопарсеків від одного кінця до іншого. Підтвердив спостереження і незалежний математичний аналіз світлового малюнка. Структура також збігається з перемичкою, виявленою в пилу за допомогою іншого телескопа, Північного розширеного міліметрового масиву (NOEMA).

Відкриття примітне, оскільки, згідно з наявними теоріями, перемичка не повинна існувати з трьох причин. Перемички, які зазвичай утворюються, настільки міцні, що руйнуються під власною вагою. Навіть якщо одна з них збережеться, її зростання до семи кілопарсеків має тривати мільярди років, а велика кількість газу мала б уповільнити або зупинити її утворення.

"Наші нові результати показують, що всі три ці перешкоди можна подолати за допомогою одного фактора, безпосередньо виявленого під час спостережень: наявності сильно турбулентного газу у внутрішній частині диска за високої частки газу", — заявили вчені.

Разом з тим, вчені визнають, що існують деякі невизначеності. Так, оцінка зоряної маси перемички і центральної області ускладнюється екстремальною кількістю пилу в галактиці, а для точних вимірів потрібні більш якісні дані. Однак вони стверджують, що ніщо з цього не змінює головного висновку статті — GN20 —  це система, багата на газ, і зоряна перемичка дійсно існує.

Раніше вчені виявили в Чумацькому Шляху зірки, які, ймовірно, в минулому були частиною іншої галактики.