Парфуми наших бабусь не були кращими за сучасні, натуральні інгредієнти не завжди безпечніші за синтетичні, а парфумована вода не обов'язково тримається довше за туалетну. Це лише частина популярних міфів про парфумерію, які розвінчує докторка хімічних наук, доцентка хімічного факультету КНУ імені Тараса Шевченка Катерина Теребіленко у статті «Запах дощу, металу і космосу: як створюють сучасні парфуми».
Як пояснює науковиця, сучасна парфумерія змінилася не тому, що виробники почали економити на інгредієнтах. Причина насамперед у розвитку хімії, токсикології та нових вимогах до безпеки. Саме тому багато натуральних компонентів, які використовували десятки років тому, замінили синтетичними аналогами.
Серед інших міфів, які аналізує авторка, – переконання, що якщо людина не відчуває аромат на собі, то це її «ідеальні» парфуми. Насправді це пояснюється адаптацією: мозок перестає реагувати на постійний запах, хоча оточення продовжує його відчувати.
Ще одна поширена помилка – обирати аромат після кількох хвилин тестування в магазині. Науковиця радить оцінювати парфуми лише після того, як вони повністю розкриються на шкірі, адже справжній характер композиції проявляється через кілька годин.
Також Теребіленко зазначає, що популярна порада нюхати кавові зерна між тестуванням різних ароматів не має наукового підтвердження, а інтенсивний запах кави може додатково перевантажувати нюхову систему. Тому буде ефективніше випити трохи чистої води, вийти на свіже повітря чи просто дати рецепторам кілька хвилин відпочинку.
Детальніше про те, як хіміки створюють запахи дощу, металу чи космосу та як правильно обирати аромат, читайте у матеріалі.
