Археологи в стародавньому хеттському місті Шапінува в центральній Туреччині виявили незвичайні рештки тварин у монументальній будівлі віком близько 3400 років. Знахідки можуть стати матеріальним підтвердженням жертвоприношень, пов'язаних із будівництвом, перебудовою або ритуальним очищенням споруд. Про це повідомило видання Arkeonews.
Археологи, які працюють у стародавньому хеттському місті Шапінува в центральній частині Туреччини, виявили незвичайні рештки тварин усередині монументальної споруди. Її датують приблизно 1380-ми роками до нашої ери. Дослідники припускають, що тварин могли приносити в жертву під час перебудови або оновлення будівлі.
Знахідки зробили у двох симетричних Г-подібних приміщеннях. У 2025 році археологи виявили на вимощеній каменем поверхні скелет молодої тварини без голови. Ймовірно, це було ягня або козеня. Під час сезону розкопок 2026 року в аналогічному приміщенні дослідники знайшли череп великої рогатої худоби. Він також лежав на кам'яному покритті.
Керівник розкопок, науковець Університету Хітіт Ондер Іпек зазначив, що обидві знахідки не схожі на звичайні харчові відходи. Рештки були розміщені цілеспрямовано. Водночас археологи встановили, що споруду неодноразово перебудовували.
Ці обставини дозволяють пов'язувати знахідки з ритуальними практиками, які вже відомі дослідникам із письмових хеттських джерел. Водночас призначення самої будівлі поки не встановлене. Археологи не знають, чи була вона храмом, адміністративною спорудою або іншим різновидом громадської архітектури.
Будівлю в Шапінуві вперше зафіксували під час геофізичних досліджень у 2024 році. Археологічні спостереження та результати датування свідчать, що будівлю звели приблизно у 1380-х роках до нашої ери. У цей період Шапінува посідала важливе місце у хеттському світі.
Хеттські обряди жертвоприношення
За словами Іпека, дослідники вже визначили кілька етапів використання або перебудови споруди. Ця обставина може бути особливо важливою для пояснення решток тварин. Хеттські тексти свідчать, що жертвоприношення проводили не лише у храмах та під час свят. Обряди могли супроводжувати будівництво, оновлення споруд або їхнє ритуальне очищення.
Жертвоприношення тварин було частиною значно ширшої ритуальної системи хеттського суспільства. Письмові джерела згадують овець, велику рогату худобу, кіз та інших тварин серед дарів, які приносили під час релігійних церемоній. Разом із ними богам могли підносити ритуальні напої та інші дари.
Жертви супроводжували великі свята, обряди очищення та церемонії, покликані встановити або відновити правильні відносини між людьми, спорудами та божественним світом. Особливо важливими для пояснення знахідок у Шапінуві є будівельні ритуали.
Хеттські джерела свідчать, що тварин і ритуальні предмети могли закладати під фундамент. Жертвоприношення та інші дари також супроводжували будівництво або подальше ритуальне використання споруд. В одному з відомих обрядів під час закладання будинку приносили в жертву овець. Ритуал супроводжували узливаннями та спеціальними формулами. Вони мали захистити будівлю від шкідливих сил.
Під час попередніх розкопок в іншій частині міста археологи знайшли жертовні ями з кістками тварин. Серед них були як обпалені, так і необпалені рештки. Дослідники цих знахідок вважають, що Шапінува дає рідкісну можливість безпосередньо порівняти археологічні свідчення з ритуалами, описаними на хеттських клинописних табличках.
Архіви хеттського світу
Важливість нової знахідки пов'язана також із місцем, де її зробили. Шапінува розташована біля сучасного Ортакея у провінції Чорум. Археологічні розкопки на цьому місці почалися у 1990 році. Попередні дослідження вже тоді показували, що поселення було важливим хеттським центром. Згодом тут знайшли один із найважливіших архівів хеттського світу. Археологи виявили понад чотири тисячі клинописних табличок та їхніх фрагментів. Архів Ортакея став другим за обсягом відомим архівом хеттських клинописних документів в Анатолії після Богазкея-Хаттуси.
Тексти написані хеттською, хуритською, хаттською та аккадською мовами. Вони стосуються адміністративних справ, релігії, ворожінь та інших напрямів державної діяльності. Завдяки цим документам дослідники також встановили стародавню назву поселення — Шапінува. Характер архіву свідчить, що місто було адміністративним центром, а не звичайним провінційним поселенням.
У Шапінуві вже знайдені тисячі табличок, які зберегли письмові свідчення хеттського світу. Тепер археологія може показати, як описані в цих текстах обряди насправді відбувалися всередині монументальних споруд понад 3400 років тому.
Нагадаємо, що раніше археологи виявили в Туреччині стародавній амфітеатр, який за формою нагадує римський Колізей. Споруду знайшли на території античного міста Мастаура, а її вік оцінили приблизно у 2700 років. Його радіус становив близько 100 метрів, а висота стін сягала 14–15 метрів. Виявити споруду вдалося завдяки записам європейських мандрівників, які відвідували цю місцевість близько 200 років тому. Науковці також наголошували, що інші відомі римські амфітеатри в Анатолії збереглися значно гірше та за формою більше нагадують півмісяць.
