Вчені заявили про те, що Північний льодовитий океан подолав точку неповернення, яка завдала нищівного удару по харчовому ланцюгу регіону. А це, зі свого боку, може негативно позначитися на комерційному рибальстві та здатності океану поглинати вуглець, повідомляє Live Science.
За словами дослідників, великі зони танення морського льоду в Арктиці призводять до значного зниження вмісту нітратів — ключової поживної речовини, яка становить основу морського харчового ланцюга, а отже, підтримує важливі регіональні рибальські промисли. У міру зникнення льоду на поверхню води потрапляє більше світла, що сприяє зростанню фітопланктону. Коли він відмирає, його клітини опускаються на дно і розкладаються бактеріями, які споживають нітрати і кисень.
Дослідження вчених показало, що бактерії споживають більше нітратів, ніж може витримати арктична екосистема. Цей ефект відомий як "денітрифікація" і, як пояснила перша авторка дослідження Марта Сантос-Гарсія, аспірантка з арктичної морської біогеохімії в Единбурзькому університеті в Шотландії, він незворотній за нинішніх кліматичних умов, оскільки ми пройшли поріг, коли така кількість сонячного світла досягає океану, що це значно збільшує продуктивність фітопланктону.
"Навіть якщо морський лід тимчасово збільшиться, арктична система поживних речовин реагує в набагато триваліших часових масштабах. Короткочасне збільшення морського льоду навряд чи швидко поверне назад зниження запасів нітратів, на відновлення яких може знадобитися набагато більше часу", - сказала Сантос-Гарсія.
Зниження рівня нітратів у кінцевому підсумку може негативно позначитися на фітопланктоні, оскільки цим крихітним організмам нітрати необхідні для фотосинтезу. У результаті перехід до режиму з низьким вмістом нітратів може прискорити зміну клімату, оскільки нітрати відіграють важливу роль у біологічному насосі океану, який поглинає вуглекислий газ з атмосфери за допомогою фотосинтезу та утримує його на глибині, коли фітопланктон і тварини, які ним харчуються, гинуть.
"За обмеженої кількості таких поживних речовин, як нітрати, цей механізм не може ефективно працювати", — сказав Сантос-Гарсія.
Щоб зрозуміти, як змінювалася екосистема Арктики, вчені вивчили дані, отримані за 20 років, з Фрамської протоки, проходу між Гренландією і Шпіцбергеном, який є головним шляхом впадання арктичних вод в Атлантичний океан. Вони виявили різке зниження рівня нітратів у цьому регіоні після 2009 року, що збіглося з різким скороченням арктичного морського льоду і поступовою зміною угруповань фітопланктону в бік більш дрібних видів, здатних справлятися з низьким рівнем поживних речовин.
"Зміни в бік дрібнішого фітопланктону вже спостерігалися в деяких частинах Арктики, хоча раніше ці зміни не пов'язувалися з втратами нітратів. Це важливо, тому що дрібніший фітопланктон, як правило, менш ефективний у передачі енергії вгору по харчовому ланцюгу. Велика частина енергії переробляється всередині мікробних спільнот, а не передається більшим зоопланктонам, рибам, морським птахам і морським ссавцям", - пояснила Сантос-Гарсія.
Фітопланктон перебуває в самому низу харчового ланцюга, тому наслідки виснаження нітратів поширяться по всій арктичній екосистемі, зачіпаючи види на найвищих рівнях.
Нагадаємо, Американське Національне агентство океанічних і атмосферних досліджень (NOAA) заявило про те, що Арктика пережила найспекотніший рік в історії спостережень. За даними агентства, з жовтня 2024 по вересень 2025-го температура була на 1,60 градуса Цельсія вищою, ніж у 1991-2020 роках.
