Арбітраж у Гаазі згадав про внутрішній статус Азовського моря та Керченської протоки: що не так із цим твердженням

Арбітражний трибунал у Гаазі у мотивувальній частині свого рішення щодо «морської справи» України проти РФ згадав про те, що Азовське море та Керченська протока після розпаду СРСР нібито залишилися зі статусом внутрішніх вод. Що не так із цим визначенням, пояснив у статті «Азовський програш України: розбір морського вердикту» Богдан Устименко. 

«На особливу увагу заслуговує те, що трибунал згадав у мотивувальній частині свого рішення про нібито збереження статусу внутрішніх вод Азовського моря та Керченської протоки після розпаду СРСР. Водночас арбітри не схотіли врахувати очевидне: Керченська протока має статус міжнародної. Фактично таке твердження про «внутрішній», а не міжнародний статус протоки є, м’яко кажучи, штучно вмонтованим до арбітражного документу російським наративом, який держава-агресор завзято просувала багато років», — пише автор.

Устименко наголосив, що Арбітраж фактично ухвалив рішення не на користь України. І воно створює загрозу не лише для нацбезпеки України, а й для Чорноморського регіону та міжнародного судноплавства.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Залужний назвав основні загрози безпеці в Чорноморському регіоні

«Парадокс ситуації полягає ще й у тому, що один з арбітрів, професор Воган Лоу зі Сполученого Королівства, призначений до трибуналу за ініціативою МЗС України, під час винесення фінального рішення голосував синхронно з арбітром — громадянином Росії, якого призначила держава-агресор (кожна з держав призначила по одному арбітру, трьох інших було обрано за спеціальною процедурою). Одразу постає логічне питання: а чому МЗС не призначило українця?», — додає Устименко.

За його словами, якщо «ділити» Азово-Керченську акваторію між Україною та Росією відповідно до чинних норм міжнародного права, то переважна частина Азовського моря та Керч-Єнікальського каналу належить саме Українській державі.

Схематичний розподіл морських просторів між Україною та РФ згідно з Конвенцією ООН з морського права

Надано Б. Устименком / BlackSeaNews

Крім того, міжнародна спільнота визнає поширення українського суверенітету на частину Азовського моря. Це підтверджує резолюція Європейського парламенту «Про ситуацію в Азовському морі» від 25 жовтня 2018 року. Зокрема, у пункті 4 цього документа йдеться про підтримку незалежності й територіальної цілісності України, вкотре підтверджується суверенітет Української держави над Кримським півостровом та частиною Азовського моря.

«Водночас Керченська протока є міжнародною та, відповідно, має бути відкритою для міжнародного судноплавства. У згаданому контексті важливо додати, що навіть Генеральна асамблея ООН, зокрема у своїх резолюціях від 2018, 2019, 2020 та 2021 років, прямо засуджувала обмеження Росією міжнародного судноплавства в Керченській протоці», — додав автор.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Плетенчук пояснив, чому армія РФ побоюється виводити кораблі в Азовське море

Устименко також зауважив, що вчені зі світовим ім’ям не раз підкреслювали міжнародний статус Керченської протоки. Серед них був і один із найавторитетніших вчених-юристів сучасності Джеймс Краска.

«Окрім усього зазначеного вище, слід додати, що в межах морських справ МЗС України було сплачено за юридичні послуги десятки мільйонів доларів бюджетних коштів. Достеменно відомо, що ставка деяких іноземних юристів сягала астрономічних 1700 дол. США за годину», — підсумував автор.

Зазначимо, що на відміну від російського Міністерства закордонних справ, МЗС України не змогло заявити про перемогу у «морській справі» в Арбітражному суді . Зокрема, суд відхилив низку вимог України до РФ. Як «утішний приз» Арбітражний трибунал лише частково задовольнив вимоги України стосовно невиконання РФ зобов’язань із захисту морського середовища, водночас зазначивши, що й Україна не виконала належним чином свої обов’язки щодо співпраці з Росією у цій сфері.