В Україні обговорюють «радикальні» зміни в мобілізації — Костенко

В Україні обговорюють зміни, які можуть стосуватися призовного віку під час мобілізації. Водночас розраховувати на відмову від обов'язкового принципу мобілізації не варто. Про це заявив секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко в ефірі програми «Великий Львів».

За його словами, держава продовжує шукати способи залучення до війська людей, які самостійно не готові йти на службу.

«Якщо хтось думає, що у нас мобілізація з примусової, законної стане якоюсь іншою, що захотів — пішов, захотів — ні, таких рішень не буде прийнято», — сказав Костенко.

Він зазначив, що значна частина українців, які були готові добровільно стати на захист країни, вже зробили це. Тому зараз, за його словами, необхідно знайти механізми залучення тих, хто служити не хоче.

«Ті, хто хотів захищати країну, вони вже пішли. І тут потрібно знайти спосіб залучити тих, хто не хоче, але залучити правильним шляхом. Ми вже багато методів використовували. Я думаю, будуть шукати іще можливості, як це зробити», — заявив депутат.

Які зміни в мобілізації готує Міноборони

За словами Костенко повідомив, що наразі тривають обговорення більш радикальних змін у сфері мобілізації. Частина з них, за його інформацією, стосується саме вікових меж.

«Я знаю, що деякі будуть зараз радикальні речі впроваджуватись, там вже йдуть розмови і, наскільки я знаю, деякі речі міняються в призовному віці, скажемо так», — заявив він.

Костенко уточнив, що йдеться про призовний вік саме під час мобілізації, однак відмовився говорити, які конкретно зміни розглядаються.

«Не буду уточнювати, це вже, я думаю, потім скажуть, щодо призовного віку під час мобілізації. Але я знаю, що рухи йдуть», — сказав він.

За словами Костенка, якщо відповідні рішення будуть остаточно ухвалені, оголосити про них мають Міністерство оборони або Генеральний штаб.

Нагадаємо, що наразі в Україні під час воєнного стану мобілізаційний вік становить від 25 до 60 років.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Від «доставки» до громадянина: який код має змінити українську мобілізацію

Грошові стимули не дали значного ефекту

Костенко також скептично оцінив можливість суттєво збільшити кількість охочих служити лише завдяки фінансовій мотивації.

Він нагадав, що для окремих видів контрактів уже запроваджували додаткові грошові виплати, однак, за його оцінкою, це не призвело до помітного зростання мотивації.

«Ми ж бачимо: тут і там якісь грошові надбавки дали на контракти, але від цього вона не збільшується. Вона або зменшується, або є така, як є», — зазначив депутат.

Водночас Костенко наголосив, що перетворення мобілізації на повністю добровільний процес не розглядається. За його словами, в умовах війни держава й надалі буде змушена шукати законні механізми поповнення війська людьми, які самі не виявляють бажання служити.

Одні українці роками ризикують життям на фронті, тоді як інші завдяки грошам, зв’язкам або корупційним схемам перекладають цей ризик на співгромадян. Така нерівність руйнує не лише довіру до мобілізації, а й саме відчуття спільного «ми».

Чи може громадянство залишатися набором прав без взаємного обов’язку захищати державу?
Про це у статті «Права — для всіх, війна — для окремих? Як мобілізація змінює поняття громадянства» пишуть Олег Бондаренко та Сергій Терно.