Верховний Суд відмовився поновлювати на посаді судді ексглаву ОАСК Вовка

Доповнено
Поділитися
Засідання кілька разів переносилося.

Ексочільник одіозного Окружного адмінсуду Києва Павло Вовк програв у суді щодо поновлення на посаді судді. Верховний Суд відмовився задовольняти його позов про поновлення, повідомив засновник Фундації DEJURE Михайло Жернаков.

«Так з Верховним Судом, виходить, усе нормально?». Ні, не нормально. Саме те, що це очевидне рішення довелося буквально вигризати, вже багато про що говорить. Крім того, лише за останні кілька днів ВС ухвалив два рішення на користь соратників Вовка — поновив фігурантку однойменних плівок, суддю ОАСК Альону Мазур і визнав «порушення» під час звільнення заступника Вовка Євгенія Аблова. Останнє, до речі, відкриває Вовку можливість знову звертатися по те саме до Верховного Суду. Тільки вже з інших підстав», — додав Жернаков.

Watchers.Media зазначає, що суд вже вчетверте розглядав поновлення Вовка на посаді. Попередні засідання переносилися з різних причин.

У своїй скарзі Вовк заявив, нібито Вища рада правосуддя незаконно звільнила його з посади судді, тому що члени ВРП посилалися на протоколи негласних слідчих дій із матеріалів кримінального провадження щодо судді.

Захист Вовка також апелював до того, що під час вирішення питання щодо суддівства ексглави ОАСК була присутня членкиня ВРП Ольга Попікова, хоча вона також входить до складу Дисциплінарної палати, яка приймала рішення щодо нього ж.

Адвокатка Вовка Валерія Лутковська також заявила, що аналогічні обставини є у справі про поновлення на посаді судді ОАСК Євгена Аблова, яку розглядає Велика Палата. Тож вона просила суд зупинити розгляд справи Вовка до того, як буде рішення щодо Аблова.

Як пише hromadske, Лутковська також заявляла, що прослуховування, яке кілька років тому вело НАБУ — це втручання в приватне життя. Мовляв, записи, що отримали назву «плівки Вовка», не можна використовувати в дисциплінарній справі. За її словами, за Кримінальним процесуальним кодексом подібні матеріали можна використовувати лише у межах кримінальних справ або за спецпроцедурою.

Крім того, за версією адвокатки, трирічний строк, протягом якого Вовка могли притягнути до відповідальності, нібито минув. А ВРП, мовляв, заднім числом використала нову редакцію відповідного закону, що змінило процедуру підрахунку. Тож на думку Лутковської, до рішення ВРП, яким та притягнула Вовка до дисциплінарної відповідальності, є питання.

У відповідь представник ВРП Артем Брінцов заявив, що всі процедурні претензії захисту вже не раз оцінювала Велика Палата Верховного Суду. Він переконаний, що захист Вовка непрвильно рахує терміни та плутає «дисциплінарну справу» з «дисциплінарним провадженням». Брінцов наполягав, що все вклалося у трирічний строк.

Він також наголосив, що рішення ВРП ґрунтується на конкретних доказах: втручанні Вовка в роботу інших органів і суддів, даванні вказівок щодо справ та поведінці, яка підриває авторитет правосуддя.

Нагадаємо, що діяльність Павла Вовка та його колег по суду стала предметом уваги НАБУ в 2018-2019 роках. Під час здійснення слідчих дій детективи НАБУ отримали велику кількість записів з кабінету тоді ще голови ОАСК, які стали відомі як «плівки Вовка». У 2020 році Бюро вручило підозри голові Окружного адмінсуду Києва Павлу Вовку, його заступнику Євгену Аблову, шістьом суддям та голові Державної судової адміністрації Зеновію Холоднюку через спробу захоплення державної влади. 

17 червня 2022 року НАБУ та САП скерували до суду справу «за фактами вчинення дій з метою змови для захоплення державної влади, перешкоджання роботі Вищої кваліфікаційної комісії суддів, а також участі у злочинній організації і зловживанні впливом головою і суддями Окружного адміністративного суду Києва у змові з низкою інших осіб». У березні минулого року ВРП звільнила Вовка з посади судді.

Чому ризик поновлення ексголови ОАСК досі залишається реальним? Як процесуальні рішення можуть перекреслити один із найважливіших результатів судової реформи? І чому справа Вовка стала тестом для самого Верховного Суду? Про це у статті «На стороні Вовка чи справедливості: Верховний суд має визначитись» пише адвокаційний менеджер Фундації DEJURE Ярослав Кузишин.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі