Кремль компенсує невдачі на фронті балістичними ударами — оцінка естонської розвідки

Розвідка Естонії не бачить значних успіхів росіян на фронті, попри заяви окупаційної влади. Через це російські війська зосередилися на далекобійних ударах балістикою. Про це заявив полковник Антс Ківісельг, командувач розвідувального центру Сил оборони Естонії.

За його словами, Росія скористалася ситуацією, коли у України виник брак ракет для перехоплення балістичних ракет, через це окупанти використовують їх на третину менше.

«Якщо в червні росіяни використовували в середньому 40 балістичних ракет за атаку, то на початку липня ми бачимо, що їх кількість зменшилася приблизно на третину, тобто атаки проводяться в діапазоні близько 30. Ймовірно, росіяни розраховують, що з меншою кількістю ракет вони зможуть досягти того ж ефекту, для якого раніше їм доводилося використовувати», — пояснив Ківісельг.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Британська розвідка оцінила наслідки українських ударів по Криму

Водночас він назвав успішними атаки Сил оборони країни в тимчасово окупованому Криму. Зокрема, в результаті кампанії знищено або пошкоджено не менше семи бойових літаків та невідому кількість «Шахедів», атаковані поромний термінал у Керченській області та щонайменше 19 суден в Азовському морі, які забезпечували Кримський півострів паливом чи іншою військовою технікою. За минулий тиждень Україна завдала ударів як мінімум по дев'яти нафтопереробним заводам та терміналам у глибині Росії.

На особливу увагу, за словами аналітика, заслуговує атака на нафтопереробний завод в Омській області, який є єдиним виробником каталізаторів крекінгу, необхідних для вторинної переробки нафти. Цей фактор може обмежити можливості російських ВПС у найближчому майбутньому.

«Найближчими місяцями ми, ймовірно, побачимо кульмінаційні наслідки цих атак. Росія з експортера нафтопродуктів перетворилася на імпортера рідкого палива, причому обсяги імпорту фактично не покривають навіть власних внутрішніх потреб», — додав він.

Ківісельг також прокоментував ворожу риторику Кремля проти країн Заходу. Зокрема, він навів приклад ворожих наративів у бік країн Балтії та Фінляндії, буцімто ці країни мають намір висилати російськомовних жителів зі своїх країн і надають свій повітряний простір для начебто скоєння нападів на Росію.

"Всі ці заяви, швидше за все, служать цілям скоординованої інформаційної операції, ймовірна мета якої — створити у Заходу відчуття небезпеки перед можливою ескалацією і підірвати єдність у майбутній підтримці України", — сказав Ківісельг.

За його словами, нещодавні публічні дискусії про можливі провокації з боку Росії та навіть військову підготовку щодо країн Балтії варто розглядати як частину інформаційної війни.

«Ми, як і раніше, не бачимо жодної військової підготовки з боку Росії до проведення військових операцій у країнах Балтії або в цьому регіоні в найближчому майбутньому», — додав Ківісельг.

Зауважимо, військовий аналітик Олександр Мусієнко вважає, що Росія має щонайменше 5-6 варіантів агресії проти Європи, та мое перевріти безпеку Фінляндії. В офісі президента також повідомляли про плани Кремля щодо певних дій на території ЄС на початку 2027 року.