Сміттєвий колапс у РФ: у Каспійську комунальна техніка масово ламається через неякісне пальне — ЦПД

Дефіцит пального після українських ударів по російських НПЗ дедалі сильніше впливає на повсякденне життя росіян. Так, у російському Каспійську стався «сміттєвий колапс», адже половина сміттєвозів вийшла з ладу через використання неякісного пального, повідомляє Центр протидії дезінформації у своєму Telegram-каналі. 

Так, місцева влада пообіцяла оперативно відремонтувати сміттєвози. Однак, як стверджують в ЦПД, справжня причина ситуації полягає в іншому: на тлі тривалого дефіциту пального російська влада дозволила виробництво та продаж бензину стандартів «Євро-2», «Євро-3» і «Євро-4», хоча ці види пального є застарілими та не підходять для сучасної техніки.

Центр протидії дезінформації

«Як наслідок, муніципальну техніку змушені заправляти паливом застарілого стандарту і вона масово виходить з ладу», — йдеться у повідомленні. 

У ЦПД також наголошують, що російська пропаганда та чиновники намагаються применшити масштаби проблем із пальним, однак подолати дефіцит пального їм не вдається. А небажання Кремля завершити війну дедалі сильніше позначається на повсякденному житті росіян.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Паливна криза в Росії: Кремль повністю заборонив експорт дизеля і починає його імпорт

Після ударів українських дронів по найбільших російських нафтопереробних заводах виробництво бензину в РФ скоротилося до 65% від середнього сезонного споживання. Так, країна щодня виробляє на 40–45 тис. тонн бензину менше, ніж потрібно для покриття сезонного попиту. Через це дефіцит сягнув близько 35%, що на 10% більше, ніж у червні.

Пізніше, наприкінці липня, Reuters із посиланням на два джерела в галузі повідомило, що Росія морем імпортувала близько 30 тис. метричних тонн бензину АІ-92 із Марокко. За даними співрозмовників агентства, танкер під прапором Панами завантажив пальне в середині липня в марокканському порту Танжер, а потім розвантажував його в російському порту Мурманськ. Постачальником цього пального є «Лукойл». 

Уражені російські НПЗ — це вже не окремі успішні операції, а частина стратегії, здатної змінити економіку війни. Але чи достатньо цього, щоб послабити воєнну машину Кремля? Президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар переконаний: наступним етапом має стати комплексний тиск на всю нафтову логістику — від трубопроводів і резервуарів до танкерів і морських портів. Чому саме енергетичний напрям може стати одним із ключових у війні, читайте у його статті «Від палаючих НПЗ до морської блокади: нова стратегія тиску на Росію».