Підтримати
Чорне море може перетворитися на ще одну Ормузьку протоку, трафік через яку заблокований уже кілька місяців. Однак саме цей глухий кут загрожує продовольчій безпеці низки країн і сприятиме зростанню інфляції у всьому світі, пише Bloomberg.
Видання вказує, що Чорне море є критично важливим каналом для світових поставок сільськогосподарських культур до деяких найнаселеніших країн світу. Україна та Росія разом здійснюють понад чверть світової торгівлі пшеницею, що є аналогічною частці морської торгівлі нафтою, що проходить через Ормуз у Перській затоці.
З липня постачання продовольства з Чорного моря фактично зупинилось. Україна почала бити по російських портах, а Росія заблокувала «зерновий коридор», яким збіжжя постачала Україна.
Найбільший у світі покупець пшениці Єгипет не отримував зерна з Чорного моря вже близько місяця. Ціни на пшеницю уже підскочили до трирічного максимуму та повторили сценарій весни 2022 року, коли Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну.
«Ми можемо вважати Чорне море таким само важливим для світової торгівлі пшеницею, як Ормузьку протоку для світової торгівлі нафтою. Світ недооцінює вплив цих атак», – заявила експертка з продовольчої безпеки Центру стратегічних та міжнародних досліджень Кейтлін Велш.
Чорноморський регіон є одним із провідних світових постачальників зерна та соняшникової олії. Однак за оцінками дослідницької компанії SovEcon, сукупний експорт пшениці з Росії та України з липня по вересень становить приблизно вдвічі менше, ніж минулого року.
Окрім пшениці Росія та Україна також є постачальниками двох третин світової торгівлі соняшниковою олією та десятої частини поставок кукурудзи. Ці продукти продають по всьому світу: від єгипетських пекарень та індійських ринкових кіосків до турецьких борошномельних заводів та тваринницької та аквакультурної промисловості В'єтнаму. Тепер ці покупці намагаються знайти альтернативних продавців, але їхні можливості обмежені.
«Щодня ми отримуємо запити з усього світу. Зараз надзвичайно багато роботи. Нам доводиться нормувати попит, бо ми не можемо буквально продовжувати втрачати такий обсяг пшениці», – розповів менеджер з торгівлі пшеницею в австралійській CBH Group Вільям Рід.
Поставки з інших ключових житниць світу також обмежені. Посухи скоротили врожайність пшениці та кукурудзи в США, а врожай Європи постраждав від цьогорічної спеки. Очікується, що криза загостриться цього місяця, оскільки країни, які вичерпують резерви, збільшують закупівлі, а збір врожаю в Південній півкулі ще не розпочався.
Хоча як Україна, так і Росія намагаються забезпечити вивезення своєї продукції, обійти Чорне море складно, оскільки потужності в інших місцях обмежені, недорозвинені або дорожчі.
«Це болючіше та страшніше для ринку, ніж блокада Ормузької протоки. Ніхто не може швидко збільшити виробництво зерна деінде, щоб замінити втрачені обсяги», – сказав голова аналітичного комітету Зернового союзу Казахстану Євген Карабанов.
Поставки сільськогосподарських культур з України у серпні впали до найнижчого рівня з квітня 2022 року. Видання нагадує, що при цьому сільськогосподарські поставки генерують понад половину експортних доходів країни, а бюджет вже перебуває під тиском.
Водночас новий урожай заповнює сховища, знижує ціни всередині країни та призводить до збитків для фермерів. Українські потужності для зберігання зерна можуть бути заповнені до початку листопада, і деякі фермери вдаються до використання пластикових силосних мішків.
Україна намагається розширити перевезення через румунський порт Констанца, але низький рівень води в Дунаї ускладнює ці зусилля.
Згідно з даними відстеження суден, зібраними Kpler та Bloomberg, навколо дунайських портів України накопичилося приблизно 80 суден, переважно менших, оскільки рух транспорту витісняється з основних глибоководних терміналів у Чорному морі.
Автомобільний та залізничний шляхи стали важливими маршрутами, але вони також мають проблеми через дефіцит водіїв та недостатню пропускну спроможність залізниці.
Додатково західні сусіди України також менше прагнуть допомогти та обмежили транзит українського зерна через Польщу.
Навіть попри те, що ЄС підтримує експорт зерна з України через альтернативні транзитні маршрути, ніщо не може замінити обсяги, які можна перевозити морем, заявила голова закордонних справ ЄС Кая Каллас. Вона попередила про черговий «шок у сфері продовольчої безпеки в усьому світі».
Наразі інфляція на продовольство досить низька, хоча очікується, що до кінця року почне зростати. Поставки вже були вразливими через стрімке зростання цін на добрива та паливо, спричинене війною в Ірані. Потужне Ель-Ніньйо посилює проблему. « Ми стикаємося з кількома потрясіннями одночасно», – сказав Велш з CSIS.
Ціни на пшеницю цього місяця падають у надії, що мирне врегулювання призведе до відновлення поставок з Чорного моря. Але ринки применшують ризики, попереджають аналітики Bloomberg Intelligence . Фермери в Росії та Україні вже сіють пшеницю для врожаю наступного року, і попередні дані свідчать про те, що вони обмежують посіви, що вплине на постачання зерна у 2027 році.
На зустрічі з Путіним президент Єгипту Абдель-Фаттах ас-Сісі закликав докласти зусиль для стабілізації ситуації, щоб забезпечити безперебійні постачання з Росії та України. Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган був більш відвертим під час зустрічі з Путіним у Киргизстані на початку цього місяця та заявив, що «цю проблему потрібно вирішити, тому що шкода, яку вона завдає, зростає».
Туреччина знову пропонує себе як посередника між Україною та Росією. Цього разу Анкара хоче домовитися про мораторій на атаки торговельних суден у Чорному морі. Аргументи звучать переконливо: безпека моряків, свобода судноплавства, захист міжнародної торгівлі. Але за «миротворчістю» можуть ховатися цілком прагматичні інтереси — від зерна та нафти до посилення власного впливу. Що стоїть за ініціативою Анкари, у статті «Туреччина хоче зупинити війну в Чорному морі — чи заробити на ній ще більше?» аналізував президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google